Основна мета приїзду — вшанування пам’яті засновника Великої Болгарії — хана Кубрата.
26 вересня Малу Перещепину відвідали Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні Златін Крастев разом із представниками посольства.
Болгарських гостей зустрічали голова Новосанжарської селищної ради Геннадій Супрун, староста Малоперещепинського старостинського округу Іван Пасько і директорка Малоперещепинського ліцею Тетяна Дем’яненко.
Спершу делегація відвідала музей українсько-болгарської дружби Малоперещепинського ліцею. Для гостей провели екскурсію, під час якої розповіли історію, що почалася в 1912 році. Тоді поблизу Малої Перещепини віднайшли унікальний скарб, пов’язаний із ханом Кубратом.
За традицією, новосанжарці пригостили болгарську делегацію хлібом.
Найважливішою частиною візиту стало відвідання пам’ятного знаку на місці поховання хана Кубрата.
Наступного дня Златін Крастев написав у соцмережі Фейсбук, що є місця, де історію не просто розповідають — її відчуваєш. Саме таким місцем він назвав Малу Перещепину.
Згідно з дописом, із великим хвилюванням він слухав розповіді вчительки історії та директорки ліцею про відкриття Перещепинського скарбу, пов’язаного з ханом Кубратом, подальші дослідження та спорудження пам’ятника хану Кубрату в Малій Перещепині.
Він подякував Геннадію Супруну, голові Новосанжарської громади, Івану Паську, старості Малоперещепинського старостинського округу, та Тетяні Дем’яненко, директорці Малоперещепинського ліцею, за теплий прийом, гостинність, розповіді та за все, що вони роблять для збереження пам’яті про хана Кубрата і дружби між Болгарією та Україною.
Для довідки. Малоперещепинський скарб — найбагатший скарб знайдений у Східній Європі. Комплекс золотих і срібних речей (75 кілограмів: зброя, прикраси, посуд, монети 4-8 століть) знайдений 1912 року біля села Мала Перещепина. Залишки поминального комплексу, котрі пов’язують з булгарським ханом Кубратом.
Відповідно до інформації з Вікіпедії, 29 травня 1912 року 12-річний хлопчина Федір Деркач та його 14-річний друг Карп Маджар під час прогулянки піщаним пагорбом побачили невеликий провал. Засунувши туди палицю, Федір почув металевий звук.
Після цього хлопчик почав руками розгрібати пісок і помітив широку горловину великої посудини. Хлопці разом витягли на поверхню позолочену амфору та ще кілька золотих чаш.
Усе це дітлахи віднесли додому до Деркача. Матір Федора веліла дітлахам винести ті речі з хати, мовляв, це церковне майно.
Наступного дня після знахідки до цього піщаного пагорба приїхав місцевий урядник Осипенко та селяни-землекопи. Перекопавши пагорб у місці, де діти натрапили на цінні речі, знайшли ще близько тисячі різноманітних речей зі скарбу. Він залягав на глибині від 0,2 до 1 метра в ямі діаметром півтора метра.
