Ідентифікація тіла підтвердила загибель Захисника у вересні минулого року.
У понеділок жителі Новосанжарської громади, стоячи на колінах, провели в останню путь старшого стрільця-вогнеметника аеромобільного підрозділу Анатолія Мокляка.
Церемонія прощання із військовослужбовцем відбулася в центрі селища, біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Після цього процесія вирушила на кладовище в Балівку, де пройшли жалобний мітинг і панахида. У Нових Санжарах, Руденківці та Дубині земляки зустрічали траурний кортеж із прапорами й квітами.
Про життєвий шлях загиблого земляка розповіли селищний голова Геннадій Супрун, перша вчителька Ніна Коба і його однокласниця Ліна Мокляк.
Анатолій Мокляк народився 6 вересня 1988 року в селі Дубина. Навчався в Дубинівській та Кунцівській школах. Далі юнак здобув професію електрогазозварника. Спершу працював у Полтаві, але згодом повернувся на малу Батьківщину, де займався столярною справою.
У 2016 році Анатолій зустрів своє кохання Віту і переїхав до Малого Кобелячка. Чоловік працював у Нових Санжарах.
Анатолій захоплювався спортом. Він займався легкою атлетикою, кросом, тенісом, лижними гонками, туризмом. Брав участь у змаганнях.
29 липня минулого року Анатолія мобілізували до лав Збройних Сил України. Після навчання в Житомирі він проходив військову службу у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади. Став старшим стрільцем-вогнеметником аеромобільного підрозділу. Захисник проходив службу на Донецькому напрямку.
29 вересня 2025-го під час виконання бойового завдання поблизу міста Сіверськ Бахмутського району зв’язок із ним обірвався.
Востаннє загиблому Герою віддали військові почесті на кладовищі. Головний сержант Юрій Пов’якало вручив сестрі Захисника прапор, котрий почесна варта зняла з його домовини. На честь військовослужбовця пролунав трикратний салют.















