Google news
Вхід | Реєстрація

А для них війни немає

А для них війни немає
Крокодил у пентахусі як образ тих, у кого війна життя не погіршила - колаж

Не відкрию якогось секрету, коли казатиму, що війна внесла свої корективи в життя більшості українців. Навіть тих, хто живе в такому відносно глибокому тилу, як ми, полтавці. Навіть тих, хто не воює сам і в кого в родині немає військових.

З кожним роком, із кожним днем війни ті корективи стають все помітнішими. І звичайно ж вони для більшості українців несуть у собі виключно негатив. Жити стає важче, ситуація в економіці щодня наближається до катастрофічної і навіть відносні успіхи на фронті не дають підстав для оптимізму. Фронт тримається, наші військові демонструють дива героїзму і стійкості. Але на цьому — все. Приводів думати про те, що війна невдовзі закінчиться, не дає навіть героїзм української армії.

Але, на жаль, є в Україні категорія людей, для яких війна не принесла погіршення життя. Здавалось би, потрібно радіти з цього приводу і не вживати словосполучення «на жаль». Але то було б в разі, якби ті люди не будували свого щастя на горі інших.

Ледве не щомісяця центральні ЗМІ «радують» українців про чергову кримінальну справу стосовно бізнесменів, які «ефективно» освоюють кошти, виділені на оборону, на спорудження укріплень чи захист цивільної інфраструктури. Ще «радісніше» і «легше» стає на душі, коли дізнаєшся про чергове викриття однією спецслужбою представників іншої спецслужби. І створюється таке враження, що в Україні зараз просто не існує якоїсь правоохоронної структури, яка б дійсно боролася за дотримання закону. НАБУ викриває СБУ, ДБР воює із поліцією. І навпаки.

І виникає відчуття, що вони всі, ті численні вітчизняні «силові» структури, борються не з корупцією в лавах колег, а «віджимають» один в одного ринки наркотиків, контрабанди, розкрадання бюджетних коштів. У тому числі і коштів, виділених на армію.

І для них із початком війни нічого не змінилося. Є тільки гроші, можливість їх вкрасти і боротьба з конкурентами за цю можливість.

Сумно за цим спостерігати. Особливо, коли розумієш, що це вбиває державу Україну не гірше за кацапські ракети й дрони.

Але найгірше навіть не це, а почуття безвиході. Адже не зрозуміло, як все це подолати, як звільнити державу від цієї погані.

Знаю, що багато людей сподіваються на колишніх фронтовиків. От вони прийдуть із війни і наведуть порядок в державі.

Ой, сумніваюся. Ні, я ні секунди не сумніваюся у вмінні колишніх військових воювати. Інакше б Україну вже давно захопили окупанти.

Але там, на війні, все більш-менш зрозуміло. Зрозуміло, хто ворог, у кого потрібно стріляти.

А ще там військові є частиною армії, частиною системи. Там вони організовані, мають устав.

А тут? Одного вміння стріляти, не боятися і прагнути справедливості тут замало. Потрібна ще організація. А її в мирному житті вже не буде. Хто організує військових у боротьбі за справедливість і торжество закону? Хто їх об’єднає? Знаючи при цьому, що боротися доведеться із цілою системою, із ворогом, навченим і досвідченим не гірше, аніж російський спецназ.

Ви таких людей бачите? Я — поки що ні. Бажаючих увійти у владу на плечах солдатів бачу. Але не бачу серед них людей із чесними очима.

…Але сподіваюся, що вони є. Просто мені «повилазило».


Автор: Ігор Філоненко


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
| Полтава | Редакційна
Додати коментар
Ваше ім'я Ваш e-mail (в коментарях не виводиться)
Текст   символів залишилося

Впишіть сюди щось, якщо ви робот:

Читайте також

Курс валют

Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль