Місцеві зоозахисники б’ють на сполох. На їх думку, в Кобеляках системно вбивають безпритульних собак, використовуючи для цього невідому отруту.
До редакції зателефонувала людина і попросила оприлюднити на сторінках ЗМІ ситуацію, що склалася в містечку. Конкретніше — звернути увагу влади й громадськості на постійне знищення безпритульних тварин.
Жінка, яка назвалася Валерією, пояснила своє прохання наступним чином:
— У Кобеляках за короткий період часу фіксується багато випадків отруєння собак. Достатньо просто промоніторити соцмережі протягом останнього місяця, і можна вжахнутися. Люди постійно повідомляють про загибель собак на вулицях міста. При цьому гинуть не лише безпритульні собаки. Є повідомлення і про смерть домашніх тварин. Собака вибігає із двору на вулицю, щось там їсть і господар знаходить свого домашнього улюбленця мертвим. Труять не лише дорослих псів. Є повідомлення і про отруєння зовсім маленьких цуценят, які не несли нікому ніякої загрози. Але їх отруїли. Якщо проаналізувати географію повідомлень, то стає зрозуміло, що собак труять по всьому місту, а не на якійсь одній вулиці. І ця ситуація не може не тривожити. У мене особисто собаки немає, у мені кіт. Але я не можу байдуже спостерігати за такою загрозливою ситуацією. Адже вона неминуче матиме розвиток. Зараз отруту розкидають на вулицях, а завтра — почнуть вкидати людям в двори. Сьогодні гинуть собаки, а завтра гинутимуть і коти.
Усі в Кобеляках про це знають, усі говорять. Але я не бачу ніяких дій з боку людей. Одні лише повідомлення в соцмережах. Але цього недостатньо. Одні лиш репости та обурення у Фейсбук нічого не змінять. Потрібні дії, щоб зупинити цей злочин. Я днями зв’язалася із представниками громадської організації UAnimals. Вони зафіксували ситуацію і надали юридичну консультацію, порадили звернутися до міської влади. Водночас вони порадили і звернутися до ЗМІ, щоб досягти якомога більшого розголосу. Адже людина чи група людей, які вчиняють цей злочин, повинні розуміти, що їх будуть шукати. І рано чи пізно знайдуть.
Також хочу поділитися із громадськістю рекомендованим фахівцями із UAnimals алгоритмом дій. Так, зоозахисники визнають, що пошуки зловмисників у випадках із саме отруєнням тварин є найскладнішим процесом. Якщо тварин вбивають із вогнепальної зброї, то тут алгоритм дій простіший. Вилучається куля з тіла, потім проводять балістичну експертизу. І вже є доказова база. У Кобеляках вже такі випадки були і злочинців виявляли, доводили справу до суду і винні отримували вирок. У випадках із отруєнням все не так просто. Якщо ви виявили тіло отруєної собаки, то передусім потрібно звернутися в поліцію. Поліцейські приїдуть і зафіксують факт жорсткого поводження із твариною. А це — підстава для відкриття кримінального провадження. Але потім виникає питання проведення експертизи. Так можна бути впевненим, що поліцейські не поспішатимуть із проведенням лабораторних досліджень. І можуть порадити замовити експертизу самостійно. А це — фінансові витрати. Приблизна вартість дослідження на одну діючу речовину становить 1500 гривень. Тобто дослідження на предмет встановлення факту отруєння медичним препаратом ізоніазид коштуватиме цю суму, а потім можливо доведеться заплатити стільки ж за проведення дослідження на препарат, що міститься в отруті від мишей та пацюків. Чи знайде людина такі гроші — питання ще те. Але, можливо, волонтери зможуть оперативно провести збір коштів у разі потреби.
Так, я розумію, що хтось, хто постраждав від нападу собак, може сказати:
— Так їм і треба, нехай не нападають на людей.
Але тут вже зона відповідальності кожного із нас. Собаки, вони ж на деревах не ростуть. Вони в когось утримувалися, а потім були викинуті на вулицю. Хтось бездумно завів собаку, не думаючи, що потім робити із цуценятами. І вони потрапили на вулицю. Але ж це не дає права нікому вчиняти злочин, вбиваючи невинних тварин. Тому я прошу про максимальний розголос.
Кобеляки — неблагополучне місто для собак і людей
Досліджуючи іншу сторону ситуації, редакція звернулася до фахівців центру контролю та профілактики хвороб (колишня санепідстанція) із проханням надати інформацію про кількість звернень людей, які постраждали від укусів тварин.
Отримана статистика свідчить, що територія колишнього Кобеляцького району, в порівнянні із сусідніми регіонами, є досить неблагополучною.
Згідно із отриманими даними, протягом 2026‑го року за допомогою звернулися 69 жителів кобеляцької та Білицької громад. 39 із них потребували вакцинації. Для порівняння — у Новосанжарській громаді було 19 подібних випадків, у Решетилівській — 43. Різниця, погодьтеся, дуже велика. Хоча потрібно зауважити, що в цю статистику увійшли випадки покусів не лише собаками. А й котами, їжаками і навіть єнотами.
Хто труїть і чим труять
Разом із зоозахисниками та використовуючи повідомлення в ЗМІ, редакція спробувала дослідити версії щодо можливих причетних до отруєння.
Основних версій дві. Труїти собак можуть працівники комунальних підприємств. Адже в більшості комунальних установ просто немає іншої змоги регулювати чисельність безпритульних тварин, вони не мають права їх відловлювати і не мають можливостей стерилізувати чи утримувати тварин. Тому інколи йдуть по шляху найпростішому, хоча й злочинному — нашпиговують дешеву ковбасу отрутою і розкидають біля контейнерів для збору відходів чи в інших місцях можливого скупчення безпритульних тварин.
Версія друга. Помста людей, яких покусали собаки. Такі випадки теж бувають. Кілька років тому в Кобеляках у соцмережах розгорнулася ціла інформаційна кампанія пошуку винного в отруєнні собак. Називали навіть прізвище ймовірного злочинця.
Редакція, пам’ятаючи про презумпцію невинуватості, закріплену в українській Конституції, наголошує, що в даному випадку в нас немає жодної підстави підозрювати в злочині місцевих комунальників чи якогось конкретного громадянина. Наведені версії є виключно припущеннями.
Тепер щодо можливої отрути. Досить часто для отруєння собак використовують протитуберкульозний препарат ізоніазид. Він у рекомендованих дозах абсолютно безпечний для людей. А от собаки від нього гинуть. Щоправда, тут потрібно зауважити, що цей препарат є рецептурним. І жодна аптека без рецепту не має права його продавати. Тому в принципі доступ до ізоніазиду має бути обмеженим. Якщо ж в аптеці продають ці ліки без рецепту, то стають можливими співучасниками злочину.
Труять собак і за допомогою отрути, що використовується для боротьби із гризунами такими, як пацюки та миші. Тут усе складніше. Адже подібну отруту можна спокійно купити на ринку чи в магазині.



Основні симптоми отруєння ізоніазидом
Ознаки інтоксикації зазвичай з’являються стрімко — через 30–60 хвилин (іноді до 2–3 годин) після поїдання приманки:
- Поведінкові зміни. Собака стає млявим, сонливим, розгубленим або, навпаки, починає безпричинно скиглити та вити.
- Порушення координації. Тварина хитається, не тримається на лапах, її заносить убік.
- Шлункові та вегетативні реакції. Спостерігається сильна слинотеча, піна з рота та блювання.
- Ураження нервової системи. Починається тремтіння м’язів, яке швидко переходить у тривалі судоми, кому та пригнічення дихання.
Алгоритм першої допомоги
При підозрі на отруєння ізоніазидом рахунок іде на хвилини, введіть специфічний антидот. Протиотрутою є вітамін B6 (піридоксин), який продається у звичайних людських аптеках в ампулах. Препарат вводять за призначенням ветеринара залежно від стану тварини та маси тіла. Вітамін B6 є водорозчинним, тому його застосування регулюється спеціалістом.
- Викличте блювання (лише за певних умов). Якщо собака з’їв приманку на ваших очах і у нього ще не почалися судоми, застосовуються засоби для стимуляції блювання за рекомендацією ветеринара
- Дайте сорбенти. Після припинення блювання або якщо викликати його вже пізно, дають ветеринарні або медичні сорбенти (наприклад, Ентеросгель або активоване вугілля).
- Терміново доставте у ветеринарну клініку. Навіть після введення вітаміну B6 собаці потрібні внутрішньовенні крапельниці для виведення токсинів, протисудомні препарати та підтримка серця й печінки
Чого робити категорично не можна
- Не викликайте блювання під час судом або втрати свідомості. Собака може захлинутися блювотними масами.
- Не використовуйте молоко як протиотруту. Воно лише прискорює всмоктування багатьох токсинів у кишківнику.
Отруєння препаратами від мишей
Найчастіше побутова отрута від мишей та щурів містить антикоагулянти (зоокумарини), які блокують згортання крові. Головна небезпека полягає в тому, що перші 2–3 доби симптоми зазвичай відсутні, оскільки організм витрачає наявні запаси факторів згортання крові, а коли вони закінчуються, починаються масивні внутрішні та зовнішні кровотечі.
Прояви отруєння
Ознаки залежать від діючої речовини препарату. У більшості випадків (при отруєнні антикоагулянтами — бродіфакумом, бромадіолоном, варфарином) симптоми з’являються на 3–5 день:
- Загальне пригнічення. Тварина стає різко млявою, слабкою, відмовляється від їжі та не хоче рухатися.
- Блідість слизових оболонок. Ясна та внутрішня поверхня повік стають блідо-рожевими або майже білими через внутрішню крововтрату.
- Проблеми з диханням. З’являється важка задишка, кашель (іноді з кров’ю) або хрипи, що свідчить про крововилив у легені чи грудну порожнину
- Видимі кровотечі та гематоми. Може йти кров із носа або ясен, з’являтися кров у сечі чи калі (кал стає чорним, дьогтеподібним), а на шкірі та животі виникають синці без травм.
- Набряки та кульгавість. Через крововиливи в суглоби тварина починає кульгати або скиглити при дотику.
Алгоритм дій при підозрі на отруєння
Якщо ви бачили, як тварина з’їла отруту (або спіймала отруєну мишу), не чекайте появи симптомів.
- Збережіть упаковку або залишки приманки. Сфотографуйте етикетку з назвою діючої речовини, щоб ветеринар знав точний склад токсину.
- Викличте блювання (тільки якщо минуло не більше 2–4 годин). Якщо тварина у свідомості та без судом, зверніться до лікаря за інструкцією щодо промивання шлунка (зазвичай використовують 3 % перекис водню, розведений водою 1:1, за розрахунком лікаря).
- Дайте сорбенти. Після блювання або якщо минуло вже багато часу, випоїть ентеросорбенти (активоване вугілля, Ентеросгель, Атоксіл).
- Терміново доставте у ветеринарну клініку. Навіть якщо тварина поводиться нормально, їй потрібно здати коагулограму (аналіз на згортання крові).
- Застосування специфічного антидоту. Протиотрутою при отруєнні зоокумаринами є вітамін К1 (фітоменадіон/Конакіон). Його призначає лікар тривалим курсом (від 2 до 4 тижнів), а у важких випадках тварині роблять переливання крові або плазми.
Чого робити не можна
- Не використовуйте Вікасол (вітамін К3) замість вітаміну К1. Вікасол не працює як антидот при отруєнні щурячою отрутою, не зупиняє кровотечу і лише забирає дорогоцінний час.
- Не чекайте погіршення стану. Коли з’являється кровотеча з носа або сильна задишка, крововтрата вже критична і врятувати тварину значно важче.
- Не викликайте блювання, якщо минуло багато часу або вже є симптоми. Це не виведе токсин, який уже всмоктався у кров, але може спровокувати внутрішню кровотечу через напруження.
Замість резюме
Потрібно ще раз повторити, що одні лише коментарі у Фейсбук чи соцмережах у ситуації із отруєнням собак у Кобеляках не змінюють нічого.
Згадана в статті Валерія пообіцяла, що звернеться із відповідною заявою в Кобеляцькі міську раду. Деякі волонтери, скажімо представники ГО «Життя», закликають повідомляти їх про випадки отруєнь тварин.
Також можете звертатися в редакцію ЕХО за номером (097)903–92–67. Але ж робіть це одразу, а не через день, тиждень, місяць чи рік після виявлення факту отруєння тварин.









