На вшанування пам’яті славетної землячки в Опішному у меморіальному музеї-садибі Олександри Федорівни заслужені майстри України та працівники Національного музею-заповідника українського гончарства провели майстер-клас для учнів місцевих шкіл.
Діти навчилися створювати веселих зайчиків, баранців та козаків. Про долю ж української гончарки Олександри Селюченко, відомої далеко за межами держави, діти дізналися під час екскурсії музеєм...
Народилася Олександра Федорівна в Опішному в сім’ї гончарів. На її долю випали нелегкі часи голодомору 33-го, лихоліття Великої Вітчизняної, важкі повоєнні роки. Кераміка ж для неї була не заробітком, а джерелом радості та сенсом життя. Всю свою енергію, нереалізовану любов та пристрасть вкладала в творчість. Іграшки, які ліпила майстриня, були для неї живими істотами. З її рук виходили чудові рибки, коники, баранці, зайчики, цілі скульптурні композиції за мотивами літературних творів. ЇЇ вироби експонувалися на обласних, республіканських та міжнародних виставках. Вони є у Парижі, Токіо, Софії, Брюсселі.
Можливо, після цієї першої спроби зробити іграшку, хтось із юних опішнян теж піде стежкою Олександри Селюченко і його роботи стануть надбанням української культури.
