Нижче плінтуса

Наші читачі повинні ще пам’ятати «гарячу» дискусію, яка виникла в Кобеляцькому районі навколо теми будівництва гігантського птахокомплексу. І хоча публічні дебати з часом дещо стихли, все ж обговорення «курячої» теми ще продовжується. І як стверджують ті депутати райради, які претендують на обізнаність, питання пов’язане з птахокомплексом знову буде внесене в повістку денну наступної сесії. Водночас дехто з кобеляцьких обранців чи то з полегшенням, чи то з жалем заявляє, що російські інвестори з «Бєлгранкорма» відмовились від ідеї будівництва комплексу на кобеляцькій землі.
Хто з цих людей володіє більш достовірною інформацією покаже зовсім недалеке майбутнє. Як покаже й те, чи змінили свою позицію щодо «курників» районні депутати.
Але вже зараз можна зробити однозначний і досить невтішний висновок щодо «курячої» історії. Вона продемонструвала надзвичайно низький рівень дискусії, яка велася навколо такого важливого питання. І лобісти, і противники впровадження проекту не надто напружувались, щоб довести громаді правильність саме своєї точки зору.
Перші вперто твердили, що воно «не воняє», дасть району багато зиску, робочих місць, доріг і так далі і тому подібне. Другі постійно нагадували про екологічну катастрофу, багатомільйонні хабарі та квартири, нібито придбані в Полтаві деякими із зацікавлених в «курнику» жителями Кобеляччини.
Ну, з приводу того, що «не воняє», потрібно мати дуже закладений ніс, щоб не почути специфічний запах, який розповсюджується за кілька кілометрів від будь-якого птахокомплексу. Автор статті, їдучи до Ялти, спеціально зупинявся на Дніпропетровщині та в Криму, в районах розташування «курників». Запашок ще той, скажу я вам.
Та, зрештою, запашок це ще не головне. Намагаючись провести власне журналістське розслідування ми виявили, що навіть у здавалось всезнаючому Інтернеті дуже мало серйозної інформації щодо екологічної безпеки чи небезпеки птахокомплексів. А незалежні екологи повідомили редакції, що зараз у світі лише розробляється методика дослідження впливу даного виробництва на довкілля. Над нею працюють американські, російські та українські науковці. Можливо тому й такий низький рівень дискусії навколо «курників»? Що там район, світ не усвідомлює їх остаточного впливу на довкілля.
Хоча все ті ж незалежні екологи заявляють, що деякі розрахунки по кобеляцькому птахокомплексу провести можна. Але для цього потрібно, щоб інвестори та їх лобісти надали хоча б більш-менш детальну інформацію про потенційну потужність виробництва та технологію, яка на ньому буде застосовуватись. Та вони чомусь вперто на бажають цього робити. Не бажають підніматись вище плінтуса?

Логін:
Пароль:
запам'ятати