Полтава відсвяткувала 65-річчя Великої Перемоги

Минулих вихідних світ святкував уже 65-у весну з того дня, як було офіційно оголошено про капітуляцію фашистської Німеччини та закінчення найстрашнішої і найкровопролитнішої війни ХХ сторіччя. Ювілейний 65-ий День Перемоги рідне місто відзначало два дні поспіль. 8 та 9 травня у Полтаві вшановували пам'ять батьків, дідів та прадідів, які не повернулися з фронтів чи не дожили до нинішнього світлого ювілею, і віншували тих ветеранів Великої Вітчизняної війни, яким пощастило побачити на власні очі 65-ий День Перемоги. А таких, на жаль, з кожним роком стає все менше — їх забирає у вічність невблаганний час, фронтові рани та хвороби.
Ось і ювілейний День Перемоги у Полтаві був затьмарений смертю останнього у місті Героя Радянського Союзу, генерал-майора Кузьми Нездолія. Його серце зупинилося за два дні до свята. Тож і урочистий прийом ветеранів у міському Будинку культури 8 травня у суботу розпочали з хвилини мовчання — вшанували світлу пам'ять Кузьми Павловича. Відчутно поріділи й ряди тих, хто цього року зміг прийти на прийом міського голови: за столами, встановленими у виставковій залі Будинку культури, пустувало чимало місць. Та й для більшості убілених сивиною ветеранів такі походи далеко від дому стають складним випробуванням. Тому приймати привітання міського голови Полтави Андрія Матковського у суботу замість самих фронтовиків приходили й члени їхніх родин.
Мер Полтави по-синівськи щиро подякував ветеранам за наш врятований світ, за вільне життя у власній вільній країні. І за саму країну, яку після Перемоги діди та батьки підняли з руїн.
— Ви робили це якісно та швидко, — наголосив Андрій Матковський. — І ми, ваші нащадки, повинні нині брати з вас приклад. Особливо це стосується сучасних керівників. Я ж бажаю вам здоров'я, будьте з нами — ваш досвід, ваша життєва енергія, ваш приклад дуже потрібні молодому поколінню!
Очільник міста також повідомив, що до нинішнього ювілею Перемоги Полтава готувалася особливо ретельно. Навіть незважаючи на те, що у міста не було бюджету, знайшли кошти на реконструкцію меморіалу Солдатської Слави. Окрім того, у Київському районі відкрили три пам'ятні місця, пов'язані з подіями Великої Вітчизняної війни. Йдеться про подарований росіянами знак «Втеча з пекла», присвячений 10 радянським воякам, які втекли з фашистського концтабору Пенемюнде (одним із втікачів був наш земляк Михайло Ємець), меморіальну дошку легендарному льотчику Петру Юрченку та пам'ятний знак на честь воїнів 169-ої авіабази особливого призначення та американських льотчиків — учасників операції «Френтік», котрі загинули під час фашистських бомбардувань у ніч з 21 на 22 червня 1944 року.
Під час урочистого прийому ветеранам було вручено ювілейні нагороди. А полтавських школярів та вчителів історії нагородили за проведену пошукову роботу.
Головні ж святкування відбувалися зранку в неділю 9 Травня біля меморіалу Солдатської Слави. Мітинг-реквієм тут традиційно розпочався о 10-й ранку. Вшанувати пам'ять загиблих та покласти квіти до меморіалу Солдатської Слави недільного ранку прийшли щонайменше 20 тисяч городян та гостей міста. На чолі колони йшли голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова Полтавської обласної ради Володимир Марченко, міський голова Полтави Андрій Матковський, архієпископ Полтавський і Миргородський Филип, єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, визволитель Полтави, генерал-майор Борис Лутін. Колона рушила вулицею Фрунзе під традиційний супровід — пісню «Степом, степом» у виконанні українського народного хору «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
В одній шерензі йшли сивочолі фронтовики та їхні юні нащадки. Разом несли квіткові гірлянди до Вічного вогню… І до сліз щемно було дивитися, як розправляють плечі вчорашні рядові та офіцери, як прикладають до кашкета долоню, салютуючи солдатам, що спочивають під гранітними плитами, як цілують ніжні бутони тюльпанів перед тим, як покласти їх на граніт, як осявають себе хресним знаменням і стають на коліна перед монументом, віддаючи шану полеглим побратимам…
— Ми сьогодні вклоняємося тим, хто воював на фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах на окупованій території, тим, хто напружено працював у тилу, наближаючи священний День Перемоги, — сказав на мітингу голова Полтавської обл-держадміністрації Олександр Удовіченко.
— 9 Травня — наша гордість і наш біль, — зауважив міський голова Полтави Андрій Матковський. — Адже кожен п'ятий українець загинув у цій війні. Загинуло понад12 тисяч полтавців-військовослужбовців, понад 12 тисяч полтавців були розстріляні в окупованому місті, зокрема й 5 тисяч 87 дітей. Кажуть, що закони мають бути написані у серці. Для нас таким законом має бути пам'ять про визволителів — людей різних національностей, різного віросповідання, котрі звільнили Полтаву, Україну й увесь світ.
Ця Перемога далася нелегкою ціною. Народ-визволитель заплатив за неї дуже дорого, пройшовши за 1418 днів тисячі кілометрів фронтових доріг. І на цих шляхах війни були загублені 27 мільйонів життів: щодня гинули 14 тисяч офіцерів, солдатів та мирних мешканців, щогодини — 600 осіб, кожну хвилину — 10…
Після покладання квітів головною вулицею Полтави пройшов парад техніки військових частин Полтавського гарнізону, промаршували правоохоронці, рятувальники, митники та залізничники. Артисти порадували ветеранів концертом. А в Парку імені Котляревського всі бажаючі могли скуштувати смачну солдатську кашу, присмачивши її «наркомівськими» ста грамами.
Протягом двох святкових днів на вулиці Жовтневій працювало «Містечко майстрів». Тут гості Полтави та городяни могли придбати вироби народних умільців та сувеніри — решетилівські гобелени, вишиванки, прикраси з бісеру, картини, колоритних керамічних тварин тощо.
Закінчилося святкування ювілею Перемоги в неділю на Співочому полі Марусі Чурай — концертом та феєрверком.

Логін:
Пароль:
запам'ятати