Оркестр театру є лауреатом багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів, має доволі широку гастрольну біографію, а нещодавно вписав у свою історію ще дві яскравих сторінки — виступив в Українському домі на Арбаті у Москві та взяв участь у IV Міжнародному музичному фестивалі «Єврооркестр» у місті Жуковський Московської області.
«В Україні нині стільки проблем, а люди там ще й примудряються мати в невеликому місті Полтаві такий професійний оркестр»
Виступити в Українському домі полтавських музикантів запросили засновники українського музично-драматичного театру «Еней» у Москві Лариса Білан та Микола Решетняк. Місяць тому вони разом з Українською народною хоровою капелою Москви брали участь у фестивалі театрального мистецтва «В гостях у М. В. Гоголя», на який привезли літературно-музичну композицію «Маруся Чурай». Приємно вражені прийомом, який їм влаштували в Полтаві, запросили наших музикантів здійснити візит-відповідь до російської столиці.
Дорога до Білокам’яної цього разу виявилася непростою. Спочатку до Москви не змогли поїхати вісім музикантів — і оркестр був змушений вирушити зменшеним складом. Далі, на українській митниці, прикордонникам «не сподобалися» паспорти ще двох артистів. В одного виявили пошкоджене фото в документі, іншому заявили, що печатка в паспорті занадто бліда. І скільки останній не намагався довести, що печатку в паспорті ставили у правоохоронних органах, а не сам він її малював, через три години дискусій трубачеві Олегу Селезню та ударнику Валерію Стовбиру довелося повертатися додому. Таким чином оркестр позбувся ще двох провідних музикантів.
Втративши «бійців» і п’ять годин часу на двох митницях, керівництво оркестру прийняло рішення усе ж таки їхати до Москви, бо на їхній виступ там чекали і підвести людей було неприпустимо.
«Контрольний удар» по ситуації нанесли московські пробки. На подолання останніх тридцяти кілометрів до російської столиці пішло більше двох годин часу, тож, провівши понад добу в дорозі в автобусі, артисти приїхали на Арбат, коли публіка вже почала збиратися на їхній виступ. Буквально півгодини витратили на підготовку до виступу — і концерт розпочався.
Втоми артистів публіка не помітила, усі перипетії шляху залишилися за кадром, на перший план вийшла музика. Концерт розпочали візитною карткою Полтавського симфонічного оркестру — увертюрою до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, а завершили «Концертним вальсом» не менш знаменитого композитора-земляка Ісака Дунаєвського.
Між ними були і арії з опери «Дон Карлос» Джузеппе Верді у виконанні Лариси Білан та солістки Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя Вікторії Ягодки, і монолог Богдана з опери Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» у виконанні Миколи Решетняка, і дует Одарки й Карася із «Запорожця за Дунаєм» Гулака-Артемовського, чудово зіграний Ларисою Білан та Миколою Решетняком, і ще багато симфонічної музики українських і зарубіжних класиків. Московська публіка захоплено сприйняла виступ Полтавського симфонічного оркестру, щедро нагородивши музикантів, солістів і диригента аплодисментами і вигуками «Браво!».
Пізніше член «Полтавського земляцтва» у Москві Віктор Перлей розповів, що по завершенні концерту йому довелося почути розмову двох слухачів. Обидва виходили із залу на емоційному піднесенні і один з чоловіків сказав: «В Україні нині стільки проблем, а люди там ще й примудряються мати у такому невеликому місті, як Полтава такий професійний симфонічний оркестр. Дивовижно!».
Вітаючи полтавських музикантів на сцені знаменитого Національного культурного центру України в Москві, більше відомого, як Український дім, його директор Володимир Мельниченко нагадав, що у ХІХ сторіччі українську душу в Москві уособлював геніальний письменник Микола Гоголь, нині ж її уособленням виступили артисти симфонічного оркестру Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя. І їм це вдалося чудово.
А директор «Полтавського земляцтва» в Москві Микола Біденко привітав музикантів розкішним букетом троянд і подякував за те, що артисти привезли до Москви не лише часточку улюбленої Полтави, а й зробили ще один крок назустріч дружбі між великими братерськими народами — українським і російським.
Дякували полтавцям і нині московські українці. Художній керівник Української народної хорової капели Москви, заслужений діяч мистецтв України та Росії Вікторія Скопенко від імені Національного культурного центру України у Москві вручила подяку директорові Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя, заслуженому працівникові культури України Олексієві Андрієнку. Громадська організація «Українці в Москві» нагородила дипломом учасника музичних заходів Москви Полтавський симфонічний оркестр та його художнього керівника і диригента, народного артиста України Віталія Скакуна. Дипломи Українського музично-драматичного театру «Еней» отримали Вікторія Ягодка — за виконання арій з опер та скрипачка Полтавського симфонічного оркестру і ведуча концерту Аліна Синяговська — за творчий внесок у проведення концерту в Національному культурному центрі України в Москві. А для Віталія Скакуна Лариса Білан особисто зробила «орден», яким і нагородила диригента за його мистецтво.
Зрозуміло, що й полтавці не приїхали з порожніми руками. Окрім свого мистецтва, привезли в подарунок українській діаспорі запашну полтавську паляницю, а випускниці Полтавського музичного училища Ларисі Білан ще й чудову бандуру, про яку вона давно мріяла, а поділилася своєю мрією, будучи нещодавно в рідній Полтаві. Лариса розповіла, що, закінчивши консерваторію і ставши співачкою, ніколи не думала, що її знову «потягне» грати на бандурі. Але, мабуть, після 25 років життя у Москві туга за батьківщиною таки дається взнаки і рідний український інструмент зігріває душу. Тож, отримавши з рук директора Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя Олексія Андрієнка бандуру, вона відчула себе щасливою.
Завдяки полтавцям у Жуковському вперше створили Єврооркестр
Раз на два роки в підмосковному місті Жуковський, відомому наукограді, де розробляються літаки і ракети, проходить Міжнародний музичний фестиваль «Єврооркестр». Нинішній був четвертим і присвяченим двом ювілеям — 50-річчю симфонічного оркестру міста Жуковський та 35-річчю творчої діяльності його художнього керівника і головного диригента, народного артиста Росії Сергія Скрипки. Заснований у 1960 році, цей оркестр тривалий час був самодіяльним, а сьогодні він — єдиний професійний оркестр Підмосков’я.
Нинішнього року на фестивалі у Жуковському зібралися чотирнадцять колективів з чотирьох країн. Оскільки організатори фестивалю не висувають до учасників жорстких умов щодо жанру, то учасниками стали не лише оркестри, а й хори, фольклорний колектив.
Переважна більшість учасників фестивалю приїхала з Росії, Україну представляв симфонічний оркестр Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя, Польщу — дитячий ансамбль народного танцю і пісні «Модракі», Чехію — духовий оркестр «Гармонія—1872».
Колективи виступали на двох майданчиках — на сцені Будинку культури ім. В. І. Леніна та у Парку відпочинку Жуковського. 1 травня відбулася яскрава хода вулицями міста учасників фестивалю, яка завершилася в Парку відпочинку великим 5-годинним концертом.
Жителі Жуковського добре сприймали усіх учасників, однак на загальному фоні вималювалася і трійка улюбленців. Першим став, зрозуміло, Симфонічний оркестр Жуковського. Другим — Чеський духовий оркестр «Гармонія—1872». Це самодіяльний колектив, де збираються пограти люди різного віку — від 15 і до 70 років — та професій. Учасники оркестру говорять, що їх спонукає грати в оркестрі бажання гарно провести час. Керує оркестром уже 12 років Петро Стржишка, котрий до цього 35 років диригував військовим оркестром. У музикантів є і військовий вишкіл, і якийсь дембельський запал, тож не дивно, що Чеський оркестр сподобався публіці.
Третім фаворитом жуковської публіки став Симфонічний оркестр Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя. Глядачі із захопленням сприймали кожен твір у виконанні наших музикантів, особливо їм була цікавою українська класика. А коли на сцену виходила солістка театру Вікторія Ягодка, аплодисменти подвоювалися ще до того, як вона починала співати.
В останній день IV Міжнародного музичного фестивалю відбулася подія, заради якої, по суті, і був створений цей фестиваль. На сцені грав дійсно Єврооркестр — понад сто музикантів Жуковського і Полтавського симфонічних оркестрів, Чеського духового оркестру «Гармонія–1872» виконували твори Свирідова, Сібеліуса, Чайковського, Бетховена, Генделя. Диригували зведеним оркестром Вадислав Івановський, Микита Морозов, Костянтин Науменко, Петро Стржишка, Віталій Скакун та Сергій Скрипка. До виконання кількох творів долучилися Державний академічний Московський обласний хор, хор «Кредо» та концертний хор «Полет» з міста Жуковський. Коли разом зі зведеним Єврооркестром вони виконали «Алілуя» Генделя, це було вражаюче і незабутньо.
Після виступу головний диригент Жуковського симфонічного оркестру Сергій Скрипка зізнався, що в той день здійснилася його давня мрія — зібрати на сцені Єврооркестр. І можливою вона стала завдяки полтавцям.
— Цього разу фестиваль ви-йшов особливо чудовим, тому що до нас приїхав на рідкість теплий, приємний, професійний, душевний і рідний духом колектив з Полтави, — поділився враженнями Сергій Скрипка. — З полтавськими музикантами було настільки легко спільно щось робити. У перший же день, коли вони почали працювати в оркестрі, я вийшов з-за пульту щасливий. Подумав: ось він, щасливий випадок, який нарешті відбувся!
Дійсно, уже на першій репетиції, почувши гру полтавських музикантів, Сергій Скрипка почав пересаджувати наших скрипалів, віолончелістів та інших музикантів уперед в оркестрі. А в «Часі уперед» Георгія Свирідова соло на барабанах виконувала Христина Ігнатенко, а соло на фортепіано — Тетяна Житнік з Полтавського симфонічного.
На завершення фестивалю, усі учасники, у тому числі і диригент Полтавського симфонічного оркестру Віталій Скакун, отримали дипломи від імені міської адміністрації Жуковського. Вручив їх перший заступник голови адміністрації міського округу Жуковський Станіслав Сукнов.
Складна поїздка, але із плюсом у підсумку
Кожним своїм виступом у Москві і Жуковському музиканти Симфонічного оркестру Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру
ім. М. В. Гоголя довели, що гідні носити звання професіоналів. Їхня майстерність справді викликала захоплення, а колеги-музиканти відзначали, що окрім високої техніки полтавці мають і хороший смак, відчувають і, головне, уміють передати композиторський задум.
Показово й те, що професійний підхід до справи в них не можуть применшити жодні обставини.
— Нинішня поїздка на фестиваль виявилася дуже складною, — розповів художній керівник і головний диригент Симфонічного оркестру Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя, народний артист України Віталій Скакун. — На жаль, не всі на Полтавщині зрозуміли, що це був за фестиваль, і що ми єдині презентували на ньому Україну. Керівництво філармонії не відпустило на нього вісім музикантів (вони є сумісниками), і ми були змушені їхати зменшеним складом. Але, не зважаючи на це, виступили добре. Хочу подякувати начальнику управління культури облдержадміністрації Володимирові Годзенку за те, що управління виділило нам кошти на комфортабельний автобус для музикантів. Дуже вдячний директорові нашого театру Олексієві Андрієнку та головному бухгалтеру Вірі Пипі за те, що вони знайшли кошти підтримати музикантів. Бо у Жуковському артисти жили в дуже поганих умовах і майже без харчування, хоча все це організатори фестивалю й обіцяли нам забезпечити, запрошуючи на свій форум. Але, не зважаючи ні на що, ми добре виступили, почули високу оцінку від московських музикантів, котрі були присутні на виступі Єврооркестру, чудово поспілкувалися з професіоналом своєї справи — диригентом Сергієм Скрипкою, котрий, до речі, теж з України – народився у Харкові. Хоча наш оркестр виступав не в повному складі, але ми зробили усе можливе, аби достойно представити Україну, і нам це вдалося. Особисто я дуже задоволений і тим, що мені випала честь диригувати зведеним Єврооркестром, коли на сцені було майже 150 музикантів. Це справді незабутньо!
— Це був перший фестиваль у Жуковському, де створили зведений Єврооркестр — і ми, музиканти, отримали кайф від такого музикування. Полтавський симфонічний оркестр вніс в цей процес свою родзинку, — поділився враженнями директор Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка Микола Демченко. — Оцінюючи поїздку в цілому, я ставлю їй великий плюс. Попри те, що ми мали жахливі побутові умови, цей фестиваль додав до розвитку кожного музиканта і оркестру загалом. Ця поїздка зробила наш колектив сміливішим і конкурентоздатнішим.
— А я поставив би плюс цій поїздці за те, що юні музиканти нашого оркестру відчули себе музикантами, а ті, хто має досвід, переконалися, що вони таки чогось варті, — зазначив головний диригент муніципального оркестру «Полтава» та тромбоніст Симфонічного оркестру Едуард Головашич.
Окрім того, що музиканти Полтавського симфонічного оркестру принесли насолоду російській публіці, вони виконали і просвітницьку місію. Так, одна з музикантів оркестру Олена Терещук розповіла, що вразило її: публіка з великим інтересом слухала твори Миколи Лисенка, а після виступу люди підходили і розпитували про композитора. Виявляється, в Росії майже не знають нашого українського класика. Вірніше, не знали. А тепер знають — і це ще один плюс.
