Я — за порядок. І за законність

У минулому номері «ЕХО» опубліковано звернення виконкому міськради з символічною назвою «Сміття — поза законом!». Пропоную, щоб сміття було не поза законом, а за законом. Ще у минулому році в газеті була надрукована стаття Валерія Коробчинського «Чи є в Кобеляках юристи». В ній йшлося про те, що нікому з кобелячан не прийде в голову пояснити міській владі значення слова «договір», там же і пояснювалося, що «договір», за визначенням, є добровільна угода сторін. Але виходить, що зрозуміти просту істину чиновникам не під силу. Міська влада продовжує не видавати громадянам ніяких довідок, передбачених законами, доки вони не укладуть договір на вивезення твердих побутових відходів. В таких діях є порушення Цивільного кодексу і закону України «Про захист прав споживачів». Звертався автор статті і до прокуратури, бо й там же є юристи, крім того, за забезпечення дотримання законів вони ще й зарплатню отримують.
Пройшов час, але ніякого реагування не відбулося, а натомість влада продовжує, як і раніше, не видавати мешканцям довідок, шантажує людей і, навіть, відкрито вивісила про це оголошення на дверях приймальні міського голови. Тоді був у нас інший Президент, зараз вже новий. Його команда багато чого людям наобіцяла, а як буде на ділі? Звертаюся тепер до нового — старого прокурора району: Олеже Григоровичу, поясніть, будь ласка, міському голові, що означає слово договір, і що його не можна змушувати підписувати, бо тоді це вже буде не договір, а якийсь ультиматум чи рекет. Автори «звернення» прямо на сторінках «ЕХО» займаються фальсифікацією закону, повідомляючи, що згідно ст. 35 –1 Закону України «Про відходи» люди «зобов’язані укладати договори…». Я стверджую, що слово «зобов’язані» у ст. 35 –1, відсутнє. Допитливі можуть у цьому переконатися, почитавши закон. Крім того, у законі йдеться про власників, наймачів, користувачів, у тому числі, орендарів житлових будинків. А мешканці, наприклад, багатоквартирних будинків комунальної власності не є ні власниками, ні наймачами, ні користувачами, ні орендарями будинків і земельних ділянок, як помилково вважає виконком. Мешканці являються власниками або наймачами квартир. А власником житлових будинків є міська рада і перебувають вони на балансі КП «Водоканал». Саме його керівництво і зобов’язане укласти відповідний договір з КП «Міська сервісна служба». А потім потрібно йти до людей і пропонувати їм свої послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Так по закону. Але влада, мабуть, мріє швидше позбутися як «Водоканалу», так і будинків комунальної власності. Я вже писала раніше, що для благоустрою міста існує місцевий бюджет, 22 % якого, за даними фонду Сороса, становлять якісь «інші витрати». А плата за вивезення відходів, яка нараховується мешканцям багатоповерхівок, повинна входити в перелік послуг з утримання будинків і прибудинокових територій. Та влада протиправно позбавила мешканців цих послуг.
Хочу, щоб мене вірно зрозуміли. Я не агітую за непорядок у місті, а навпаки — за порядок. А він починається з дотримання законів. І якби закони читали з початку, а не з кінця, то звернули б увагу на те, що в ст. 1 цього закону сказано, що «Послуги з вивезення побутових відходів здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування». Ніхто з кобелячан таких правил не бачив. А в них повинні бути враховані спірні питання, диференційований підхід до «виробника» відходів в залежності від того, це хвора бабуся пенсіонерка, чи особа, яка веде господарську діяльність, утримує тварин і вивозить відходи щодня тачками і автомобілями. Закон розмежовує побутові відходи і відходи від господарської діяльності.
Не буду перераховувати комплекс заходів, який повинен відпрацьовуватися міською владою. Скажу лише, що на мою думку, головне — потрібно владі не приймати закулісні, та ще й протиправні, рішення, а спілкуватися й радитися з громадянами, йти їм на зустріч, проводити громадські слухання з проблемних питань. А вже потім щось вирішувати. Крім того, громада повинна знати, на що витрачаються бюджетні кошти і наскільки раціонально. Наприклад, міський голова вважає, що засипавши гранвідсівом ямки на асфальті, відремонтував дорогу, але він глибоко помиляється. Для усвідомлення цього навіть не потрібно їздити до Америки, досить проконсультуватися у спеціаліста-дорожника. Сенсу від такого ремонту не буде, хіба що літатиме у повітрі радіаційна пилюга.

Логін:
Пароль:
запам'ятати