На сьогодні омела як рослина-паразит Кобеляцькому району не загрожує, що не можна сказати про обласний центр, де майже кожне третє дерево усіяне нею.
«З початку року на 170 деревах Полтави було вирізано омелу, — повідомляє полтавська телестудія «Місто». — Знищення омели — робота не з легких, адже росте вона доволі високо, та і коріння своє запускає глибоко під кору дерева. Гілку, на якій прижилася омела, вирізають на 50 сантиметрів нижче місця прикріплення, і потім — до тих пір, поки не буде знищено її коріння.»
Що дійсно з себе представляє ця рослина? За коментарями ми звернулися до спеціалістів.
Марта Пастернак, інженер-еколог науково‑дослідної лабораторії НУ «Львівська політехніка»: «З наукової точки зору нічого поганого сказати про цю рослину не можу. Її використовують у медицині. З точки зору еколога, навколишньому середовищу (зокрема, людині) вона не шкідлива. Росте собі рослина, нічого шкідливого не виділяє. Але для дерев — інша справа. Омела тягне на себе усі соки із дерева, і, відповідно, з часом воно гине, якщо цієї рослини забагато. Тому омелу потрібно зрізати. Як говорять, «усе має бути в міру», щоправда, природа здатна самоочищуватися, тому це спірне питання.».
Анна Дорошенко, студентка екологічного факультету: «Омела — вічнозелений кущ, що паразитує на тополі, клені, березі, липі, в’язі, груші, яблуні та дубі. Плоди — кулясті ягоди білого кольору. Пізньої осені або зими з омели білою заготовляють молоді стебла з листям і висушують. Але без плодів, оскільки вони отруйні. Проте птахи, особливо дрозди, охоче поїдають їх, очищаючи свої дзьоби від клейкого насіння. Воно залишаєтьсяна гілках дерев, відтіля потім і проростає. Звідси, очевидно, народна назва омели: пташиний клей. Смак омели неприємний, гіркий.».
Лікарські властивості омели
Чай з омели білої рекомендується пити для підняття життєвого тонусу ослабленим людям літнього віку, а при запамороченнях його можна пити в будь-якому віці.
Відвар з омели: 15 г. листя омели залити 1 склянкою окропу. Настоювати до охолодження. Процідити. Пити по 1 ст. л. 3 рази в день через 30–40 хвилин після їжі.
Настойка з омели: 25 г листя омели на 100 г. горілки. Настоювати 5 днів. Процідити. Пити по 30 крапель 3 рази в день у проміжках між їжею.
Відвар суміші з омели для зовнішнього застосування: 15 г. омели, по 100 г. деревію, водяного перцю, дубової кори, трави кропиви пекучої і квіток кропиви. Усе змішати. Заварювати в літрі окропу. Прикладати до ран, виразок, опіків.
Омела, що росте на глоді, лікує від усіх грудних хвороб. Висушені ягоди з дубової омели, розтерті в порошок і розчинені в міцному вині, корисні при епілепсії.
