На Кобеляччині, як і у більшості регіонів, де овочівництво не є бізнесом і де не впроваджуються інтенсивні технології, основним засобом боротьби із бур’янами є сапа. Так було сто років тому, так є зараз і так ще довгенько буде. Із ноу-хау до засобів винищення пирію, осоту та щириці можна додати хіба що плоскоріз Фокіна та всілякі ручні культиватори для прополювання міжрядь.
Між тим, у численних магазинах, де реалізовують насіння, добрива та засоби захисту рослин полиці ледве не ломляться від різноманітних гербіцидів. Тобто спеціальних речовин, які застосовуються для боротьби з бур’янами.
Гербіцидів то достатньо, але кобелячани не поспішають їх застосовувати на своїх городах. Аргументи прихильників сапи наступні: «Нехай і важко полоти, але ми хоча б на своїх городах обійдемося без хімії».
Що ж, дійсно, у свідомості багатьох людей слова «хімія» та «генетики» стали ледве не брутальною лайкою. Їх бояться, як вогню. Їх вважають винними у хворобах, зміні клімату та інших численних проблемах людської цивілізації. Між тим, гарячі противники всіляких синтезованих сполук і речовин чомусь «забувають» про те, що якихось 40–50 років тому в українському сільському господарстві, у тому числі при вирощуванні овочів, щедро застосовувалися і мінеральні добрива, і всілякі пестициди. І норми там були — ого-го! У рази, а то й десятки разів більші, аніж застосовують зараз. Хоча з іншого боку, є свої «залізні» аргументи і проти сучасної «хімії». Прихильники «чистого» сільського господарства люблять згадувати про несмачне м’ясо та сало свиней, вигодуваних біодобавками та про помідори, які червоніють через тиждень після обробки спеціальними речовинами, але не мають ні справжнього смаку, ні запаху.
Все це правда. Свої «стовідсоткові» аргументи є і у противників застосування «хімії» на городах, і у її прихильників. І не можна гарантовано стверджувати, що мають рацію виключно ті чи інші. Для встановлення істини потрібно дуже багато часу. Та й знаходиться вона, як завжди, десь посередині — між сапою і гербіцидом. Але облишимо сентенції і вислухаємо та прочитаємо аргументи чоловіка, який гербіциди застосовує.
Чоловік цей живе у невеличкому селі на території Бутенківської сільської ради. Погодившись на розмову із журналістом, він відмовився називати своє прізвище та ім’я, сказавши: «Я продаю свої овочі і на ринку, і в магазин здаю. І не хочу, щоб конкуренти на мене «чорний піар» напускали». І одразу додає: «Хоча мені інколи буває смішно ходити по ринках, особливо, по кобеляцькому. Як понаписують на овочах «Без хімії», «Без нітратів». Та чи вони їх, ті помідори з огірками, вирощували? Перекупляють же все. Та й не буває у природі овочів без нітратів. Вони б ще «Без ГМО» написали. У нас в області, навєрно, нема лабораторії, яка вміст ГМО опрєдєляє».
Наша з Іваном (назвемо городника так) розмова відбулася прямо у нього на городі. Він з неприхованою гордістю показав свої посіви моркви та цибулі. Вони кардинально відрізнялися від сусідських відсутністю бур’янів. Чоловік запропонував присісти прямо на траву обабіч городу і продовжив розмову. Спочатку ми говорили на більш загальні теми — про сільське господарство взагалі та про розвиток овочівництва в Україні. За словами Івана, більшість того, що ми купляємо на ринках та в супермаркетах, вирощено на півдні України, де овочівництво стало прибутковим бізнесом. Ось там фермери, застосовуючи інтенсивні технології, дійсно щедро обробляють посіви засобами захисту рослин. «Я їх не виню, і думаю, лишнього вони на землю на ллють, — вголос розмірковує Іван. — Але ж, подумайте, як можна виростити цибулю на сотні гектарів, не застосовуючи пестициди. Колгоспів же немає, рабства тоже, хто їм ту цибулю полотиме?» — задає він риторичне запитання. І продовжує: «Я навіть знаю, які гербіциди вони застосовують. На цибулі — «Гоал», «Стомп», «Тотріл», на картоплі — «Зенкор» і «Тітус». Та на всі культури є свої гербіциди. Я ж приміняю лише один — «Раундап». Іван пояснює, що «Раундап» це системний гербіцид, який знищує всю рослинність. У тому числі, і самі овочі. Тому він застосовує його виключно до сходів рослини. «Посіяв я моркву та цибулю, — продовжує свою розповідь городник. — До речі, цибулю сію з насіння, а не тиканку. Посіяв раненько, поки влага у землі є. Сходить все воно довго. Доки цибуля і морква у землі — бур’яни вже наверху. Тут і пирій, і осот, і щириця, і амброзія. От я перед сходами моркви всю цю дрянь гербіцидом як бахну — і грядка чиста».
Городник пояснює, що обробляти землю потрібно за день-два до сходів овочів. Тоді досягається максимальний ефект. «Як визначити, коли бризкати? — продовжує Іван консультувати. — Я роблю це так. На кожній грядці розстеляю по землі тепличну плівку. Небагато — метр на метр. Получається такий собі парничок. І слідкую, коли під плівкою з’являться сходи моркви, цибулі чи буряку. Тільки воно там сходить — час бризкати, значить, через день-два і остальне почне сходити. І через десять днів всі бур’яни посохнуть, залишаться лише сходи овочів».
Особливо ефективним є «Раундап» у боротьбі з пирієм. За словами Івана, не існує інших способів повністю знищити цей злісний бур’ян. Ні прополювання, ні викопування коренів результату не дадуть. «Ну шо, спололи ви листя пирію, а корінь то залишився у землі, — говорить Іван. — І через кілька днів із грунту виткнуться нові пагони».
Щоб знищити бур’яни, городник у 10 літрах води розчиняє 200 грамів «Раундапу». Можна застосувати «Отаман», «Напалм», «Ураган», «Антибур’ян» — все це речовини однієї групи під загальною назвою «гліфосати».
«І все, більше я нічим грядку не бризкаю. Главне, щоб культура, поки мала, з бур’яну вирвалася, все інше можна виполоти», — закінчує розмову городник-аматор. Таким способом він бориться з бур’янами на своїх посівах моркви, цибулі, буряку та картоплі. Застосовує «гліфосати» вже три роки і говорить: «Горя не знаю. Дешево і сердито». Літр «Отаману» обходиться йому у 35 гривень. Такою кількістю гербіциду, в залежності від забур’яненості, він обробляє 10–15 сотих городу.
Закінчуючи розмову, задаю питання: «Ви ж усім цим дихаєте, а потім і їсте ті овочі. Не боїтеся за своє здоров’я?». «Дурниці то все, — впевнено відповідає городник. — Гліфосати не діють ні на тварин, ні на людей, їх навіть на ставках застосовують. А в землі вони не накопичуються, в рослинах — тим більше, бо ж ваших рослин ще немає, коли ви бризкаєте. Не вірите мені — почитайте книжки або подивіться в Інтернеті. А ще краще, спитайте у агронома. Тільки питайте в того, хто вчився і на землі робить, а не просто диплома купив».
Вже коли ми прощались, Іван посміхнувся і додав: «Якщо вже щось і шкодить здоров’ю, то це не пестициди, а горілка та сигарети. Сам я не п’ю і не курю. І іншим не раджу».
Що ж, із цією тезою просто неможливо не погодитися. А грядка у Івана дійсно чиста, без бур’янів — сам бачив.
Застереження для тих, хто вперше збирається застосовувати «Раундап» чи інші «гліфосати».
• Якщо на вашому городі разом із бур’янами зійшли овочі, застосовувати гербіцид суцільної дії не можна. Загинуть і культурні рослини!
• Не чекайте миттєвої дії гербіциду. Бур’яни загинуть протягом 10–14 днів.
