Усе почалося чотири роки тому. Тоді ще студент електромеханічного факультету КДУ, відмінник (6-у гімназію Євген теж закінчив із медаллю), хлопець вирішив спробувати на смак доросле життя.
- Тоді Женя прийняв вольове рішення – поїхати до Ізраїлю за однією з програм, що пропонує “Сахнут” для молодих людей, – розповідає мати героя Ліна Корнілова. – Там, вивчивши мову й попрацювавши, син прийняв ще одне вольове рішення – потім на службу до ізраїльської армії. Ми з батьком були проти. І це зрозуміло, адже Женя – наш єдиний син, а, за їхніми законами, якщо в родині лише один син, він може не служити. Від нас потрібна була письмова згода, яку ми не давали, точніше, не наважувалися дати. Тоді син перестав з нами розмовляти, взагалі не йшов на контакт. Це мовчання тривало майже півроку. Врешті-решт ми з батьком поступилися, оформили всі необхідні документи, завірили їх у нотаріуса, коротше кажучи, дозволили сину служити.
Служба ця триває майже три роки. За цей час Євген жодного разу не приїздив до рідного міста, – за тамтешніми законами це вважається дезертирством. Але вже за два місяці служба завершиться. Цього з нетерпінням чекають і батьки, і сам хлопець.
За роки служби юнаку довелося пережити чимало, але він витримав усі випробування, один зі своєї дивізії (із 500 чоловік!) удостоївся відзнаки з рук президента.
- Женя був абсолютно один у чужій країні! – розповідає Ніна Яківна. – Час від часу всі роз’їзджалися по домівках на канікули, а йому навіть не було куди поїхати. Але тепер у сина безліч друзів, бойових товаришів, усе склалося дуже добре.
До рідного краю хлопець повертатися не збирається. Служба в армії відкрила для юнака великі перспективи. У його найближчих планах – здобути освіту та влаштуватися на роботу, без якої герой не залишиться у будь-якому випадку.
На фото Євген посміхається в кадр
