Віртуальний клуб з реальною «кришею»

лист до редакції
У одному із попередніх номерів «ЕХО» прочитав статтю Ігоря Філоненка про «кришування» та дивну сліпоту посадових осіб щодо відвертих порушень законодавства. Мені взагалі подобається, що в цій газеті висвітлюють «гострі» теми, не дивлячись ні на чиїсь посади, ні на політичні уподобання. У наш час це рідкісне явище, щоб журналіст не йшов у чиємусь політичному руслі, а мав свою власну думку, погляди на життя і не узгоджував свою позицію з високопосадовцями. На мою думку, 80 відсотків популярності газети «ЕХО» залежить від принциповості редакційної політики. Але у випадку «кришування» комп’ютерного клубу хочу заперечити, що донецькою «кришею» тут і не пахне. Відчутний аромат «кобеляцького піддашку». Не той калібр! Причина сліпоти чиновників банальніша і лежить на поверхні, а не схована глибоко в корупційних схемах. Французи кажуть: «Шукайте жінку!» У кобеляцькому варіанті звучатиме трохи простіше: «Шукайте гроші!» Так-так, саме матеріальний зиск є першопричиною закулісних діянь чиновників усіх рангів. Та не так все просто, як здається. Навіть Йосипу Джугашвілі з його драконівськими методами не вдалося здолати корупцію. Існує версія, що репресії 1937–38‑х років були не бездумним, сліпим терором, а великою чисткою розжирілих чиновників на всіх рівнях влади. Сталін, замість розбещених, корумпованих чинів, ставив молодих висуванців, не зіпсованих безкарністю і грошима. На превеликий жаль, результату було досягнуто лише на короткий проміжок часу, а саме — до початку 50‑х років.
Погодьтеся, що слово «корупція» викликає у нас асоціацію з чимось далеким, недосяжним. Десь там, у Донецьку, олігархи та чиновники привласнюють мільйони… Чи не так? Але корупція починається у наших душах. Київ чи Донецьк — то є вершина айсберга, а витоки цього лиха знаходяться у наших селах і містечках. Не буду називати прізвищ і місць подій, але хто не знає, що, йдучи до лікаря, треба готувати торбу. Це якщо ти злидень. А якщо ти «порядна людина», то можна подякувати і «зеленими». Хто заперечить, що для успішного навчання дитини у школі або у виші також потрібна подяка деяким учителям і окремим викладачам у будь-якій доступній формі. Тільки я не хочу образити більшість чесних працівників медицини і освіти. Саме переважна більшість і лікарів, і вчителів чесно виконують свій обов’язок, трудяться за вельми невисоку зарплатню. Проте корупція, як ракова пухлина, пронизала всі рівні нашого суспільства. І всі ми також несемо відповідальність за хабарництво. Адже коли ми сором’язливо сунемо конверт із «зеленими» чиновнику, то порушуємо закон разом із хабарником. А отже, ми також причетні до корупції і повинні нести відповідальність. Внутрішній голос самозбереження каже нам: «Як же ти не віддячиш лікарю, коли він рятує життя твоїй рідній людині? Як же можна не дати достойну винагороду вчителю, який навчає твоє дитя? Хіба можна у наш скрутний час влаштуватися на роботу, на давши шефу солідного «подарунка»? Замкнуте коло!
Інформація для «ліричних» роздумів: при «Совєтах» за хабарі у великих розмірах можна було отримати «вишак»! Або, по-нашому, заробити кулю в потилицю. То, може, нам перейняти досвід у Радянської влади? Більше буде порядку!
Колишній президент обіцяв усіх бандитів посадити у тюрми, казав, що розслідування вбивства Георгія Гонгадзе — це справа його честі. І які нам висновки робити за результатами його справ? Янукович обіцяє здолати корупцію. Мені здається, що це — фантастика. Хто зможе посадити кума, якщо той візьме і «здасть» свата, а сват натисне на брата, а брати-братки можуть і «замочити»? І знову замкнуте коло! Та жити треба, а життя — це боротьба. Отож, давайте боротися. І починати потрібно з себе.

Логін:
Пароль:
запам'ятати