Зокрема, Вікторія Курилко розповіла про широкий резонанс розпорядження голови ОДА Валерія Асадчева щодо затвердження тарифів на платні медичні послуги. В ході обговорення питання розбили на два проблемні аспекти: чи прийняття розпорядження № 251 голови ОДА не суперечить діючій Конституції і чи справді практика обов’язково–примусової оплати медичних послуг до приватних фондів є панацеєю для фінансового забезпечення медичної галузі. Згідно з рішенням робочої групи, на Полтавщині розпочалася кампанія громадянського представництва «Скільки коштує здоров'я?!» щодо реалізації конституційного права громадян на отримання безоплатної медичної допомоги. Протягом двох тижнів спільно зі ЗМІ проходять рейди–перевірки в медичних закладах щодо підтвердження чи спростування фактів примусової оплати до приватних фондів послуг, які надаються в державних та комунальних закладах області. Наступного тижня в ефірі ОДТРК «Лтава» проведуть програму про відкриття «Гарячої лінії» для мешканців області за фактами корупції та зловживань в медичних установах.
Доповідачі також відповіли на запитання інтернет-користувачів сайту «Новини Полтавщини»:
Скільки держава виділила коштів для медицини на 2009 рік, як їх розподілили чиновники на які цілі, скільки коштів і для яких медичних закладів було виділено?
Ці питання якраз увійшли до інформаційних запитів нашої робочої групи. Питання розподілу коштів вирішують депутати, а не громадськість. Щодо конкретних цифр, то по обласному бюджету можна подивитися у відповідному Головному управлінні ОДА. Ми всі ці питання ще будемо з’ясовувати. Наприклад, один аналіз крові здати, якщо він надходив на бюджет лікарень – це десь 20 відсотків від того фінансування, яке виділяє місто. Це лише один аналіз крові, а якщо порахувати усі обстеження - яка там у них вартість? Якщо, наприклад, одне МРТ-обстеження – 360 грн. і т.д. То порахуйте, скільки коштів йде поза бюджетом і осідає у приватних кишенях. Адже це - наші з вами кошти. Чому ми повинні їх комусь платити? Ніхто не проти платити за якість процедур і всі розуміють, що фінансування на сьогодні дійсно недостатнє, але ми просимо, в тому числі й журналістів, пояснювати, що люди мають можливість заплатити навіть як благодійну допомогу, але безпосередньо до лікарняних кас. Щоб ці кошти безпосередньо надійшли на позабюджетні рахунки. Тобто не йшли в кишені до окремих осіб, а прозоро тратились на лікування тих же громадян, які ці внески вносять. Треба усвідомлювати свої права і обов’язки.
Чому деякі послуги при офіційних розцінках стали дорожчими ніж при фондах? Чому так?
- Так, є такі питання. На жаль не можу вам зараз пояснити чому, бо в нас будуть працювати фокус-групи, куди ми в тому числі будемо запрошувати представників управління економіки і охорони здоров’я ОДА, щоб вони нам дали розрахунки. Для нас поки що найважливіше дати сплеск громадської думки щодо того кому і як повинні платити пацієнти за медичну послугу та допомогу. Коли ми кажемо, що медицина сьогодні потерпає від недофінансування, в той же час величезні кошти, мільйони гривень обертаються в структурах, які просто не прозорі, не підзвітні. Я вам хочу сказати що років шість тому назад, в законі України „Про благодійні фонди” була така стаття, що кожний фонд мав обов’язок - через ЗМІ фонд мав оприлюднювати свої звіти, куди він витратив кошти. А зараз хочеш – звітуй, не хочеш – не звітуй. Ми хочемо знову запровадити таку практику!
Де гарантії, що при офіційних розцінках гроші будуть йти на ремонти поліклінік, оновлення інвентарю, а не просто змінять одну кишеню на іншу?
- Якби був закон – були б офіційні розцінки. На даний момент нічого такого немає. Все те, що вимагається - не законно, адже немає механізму, куди будуть витрачатися кошти. Лікарі навіть і не збираються виконувати це розпорядження голови ОДА щодо платних послуг, - знаємо з особистого спілкування. Це розпорядження ставить питань більше, ніж відповідей. Наприклад, питання пільговиків. Як будуть тарифи, що розповсюджуються на них? І чи взагалі є це розпорядження обов’язковим?
Чи будуть відповідати лікарі за ці благодійні фонди, які є зараз в лікарнях, і за те, як витрачалися ці кошти?
- Парадокс – ці фонди зараз діють на законній основі. Тобто кожен цей фонд має договір оренди, договір співпраці з медичним закладом, це не є порушенням законодавства. Діяльність цих благодійних фондів не заперечується. Питання в іншому, чому ці благодійні фонди є безальтернативними. Чому ніхто на сьогодні не інформує пацієнта, про те що це є абсолютно приватний фонд. Не відомо яка цифра з коштів оплати піде на нужди пацієнтів. Всі вони діють легально. Тому наказувати їх за щось ми не можемо. Тим більше, що папірці, які видаються при оплаті не мають законного статусу. Це звичайний папірець, який можна взяти і порвати.
Чи знаєте ви, що з лікарів вимагають щомісячну плату по фонду і саме тому вони мають брати гроші з пацієнтів? І чи в Україні взагалі відомо цей факт?
-Так, ми точно не знаємо яким чином, але лікарів „зігнали” до Лікарняної каси. Дуже гарне питання, тому що, наскільки мені відомо в Миколаєві такої практики немає взагалі. Там такої плати в добровільно-примусові фонди не існує. Я вам більше скажу. Є у нас один співробітник ОДА, який 2 роки тому в Києві в лікарні, де лікують ракові пухлини мозку, батька його вилікували. Але був такий цікавий момент. Коли його батька туди клали на лікування, то його запросили зав відділення і сказав, якщо ви хочете щоб ваш батько лікувався в нашому закладі, нехай він лікується. Але якщо я дізнаюсь, що ви запропонували навіть якусь цукерку медсестрі, лікарю чи ще комусь – ваш батько покине наш заклад. Але він сплачував за лікування в касу цієї лікарні. І можна було внести благочинний внесок. І людина після практики лікування в Полтаві була просто вражена. Найцікавіше, він говорив, що його про це попередили саме тому, що він приїхав з Полтави.
Взагалі ми звертаємось до журналістів: без їхньої широкої просвітницької кампанії нічого не зміниться. Якщо люди усвідомлять, що в їхніх руках питання самозахисту, то всі ці випадки знімуться. Ми б хотіли, щоб ви просвітили наших людей, щоб вони не спішили платити в благодійні фонди лікарень. Адже вони мають законне право відмовитись від таких внесків і якщо їх після цього відмовляються лікувати, то вони мають право звернутися у відповідні правоохоронні органи.
