Читайте також:
Старовинні книги та одноденна зарплата в подарунок храмові до Зеленої неділі
У старовинному серці Полтави, на Івановій горі, літургія проходила в приміщенні Свято-Успенського собору. Підлога в храмі була застелена свіжою зеленою травою, і це так чудово доповнювало атмосферу свята, яким із давніх-давен традиційно розпочиналося літо. А після літургії Свято-Успенський собор, який досить важко відроджується, отримав два подарунки.
— Серед нас є люди, до серця яких торкнувся Дух святий, — сказав у кінці служби єпископ Полтавський і Кременчуцький Української православної церкви Київського патріархату владика Федір. — Вони бажають зробити добру справу для нашого храму. За історичними свідченнями, колись у Свято-Успенському соборі була велика бібліотека. Але вандалізм людей нерідко доходить до крайніх меж, тому на сьогодні від тієї прекрасної книгозбірні не залишилося нічого. І от нині ми започатковуємо її відродження й закликаємо полтавців до цієї справи. Буде заведено каталог, куди заноситимемо всі книжкові дари з указівкою особи, яка це зробить. Сьогодні ми отримуємо перші дві старовинні книги. Їх передає храмові депутат Тахтаулівської сільської ради Володимир Зайцев, який був найактивнішим ініціатором будівництва комплексу Козацької слави в селі Жуки й безпосередньо самої церкви. Він розпочинає сьогодні прекрасну акцію й дарує виданий 1889 року в Почаївській Свято-Успенській лаврі збірник під назвою «Місяцеслов». Книга обтягнута коричневою шкірою й непогано збереглася. Друга книга — це «Псалтир». Його оригінальна титульна сторінка вже кимось замінена, тому визначити дату друку важко. Проте, судячи з усього, цей «Псалтир» теж відноситься до середини ХІХ століття і є досить цінним. Книги куплені в чоловіка, який продавав їх прямо із землі. Можливо, навіть не знаючи їхньої цінності.
Ще одним подарунком храмові до свята стала грошова пожертва на його відбудову від працівників Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру, який очолює Віталій Закладний. Розповідаючи про цю акцію, владика Федір зазначив, що професія священика й лікаря-психотерапевта майже співзвучні, бо її представники опікуються здоров’ям душі людської.
— Сьогодні зроблено безпрецедентний для Полтави крок: колектив диспансеру перерахував на будівництво храму свою одноденну зарплату. Вийшла значна сума — понад 7 тисяч гривень. Віталій Петрович завжди відгукується на заклик про допомогу. Цей полтавець декларує свою любов до міста, до Бога не лише на словах, а й реальними вчинками. Є сподівання, що до цієї справи долучаться й інші.
Звертаючись до прихожан, Віталій Закладний розповів, що колектив диспансеру досить згуртований, серед працівників є люди, які трудяться тут уже в третьому поколінні. Він зазначив, що займатися опікою їхніх хворих нелегко, й не кожній людині це дано. Тож приємно чути від пацієнтів, яким доводилося лікуватися в інших закладах, що такого душевного ставлення до хворих, як у нас, вони не зустрічали.
— Ще коли я працював рядовим лікарем, ми започаткували відкриття храму. Не без гордості можу сказати, що на той час це була перша домова церква в лікувальному закладі, — розповів Віталій Закладний. — Дуже добре сказав владика, що і ми, і церква займаємося паралельно однією й тією ж справою — допомагаємо душам людей. Недарма першими для Бога були сірі й убогі. Це були люди, які мали проблеми, пов’язані з душею або, як говорять лікарі, із неврологічними недугами. Зазначу, що дехто з працівників диспансеру відноситься до інших релігійних конфесій, але всі одноголосно згодилися перерахувати кошти на будівництво Свято-Успенського собору. Нам приємно буде заходити чи проходити мимо храму й усвідомлювати, що й наша невелика частка є в його відбудові.
2 червня 2010, 17:36 | Полтава |
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
