Напівсерйозний коментар до такого ж звіту

Після прочитання звіту міського голови склалося враження, що всі закуплені ним, згідно звіту, нагороди потрібно йому ж і вручити. У країнах із «здоровоглуздою» елітою нагороди ніхто не купує, ними просто нагороджують, «з панського плеча», це тільки в Україні звикли нагороди купувати. А якщо змусили, то потрібно було на сесії розглянути особливу думку з цього приводу й направити «на верх».
Незважаючи на докір про те, що «на критиці далеко не заїдеш», відважуся все-таки покритикувати. Бо без критики про яке ж удосконалення самоврядування можна говорити? Хоча критикувати начебто і нічого, бо звіт є суцільною одою міській владі.
На початку звіту потрібно було б повідомити, які ж планові завдання ставила влада перед собою на звітний період, нагадати, що воно таке — «самоврядування», для чого, згідно закону, створене, які завдання вирішує; які фінансові та інші можливості існували і на скільки вони реалізовані. Усе це потрібно було коротко пояснити.
Стверджують, що Україна «виборола» незалежність (насправді вона їй «з неба упала» і, здається, ненадовго), створила «демократичні» інститути, одним з яких є самоврядування, саме для того, щоб покращувати життя громадян — членів територіальної громади. У зв’язку з таким визначенням здається дивним, що одним із головних завдань міськради є співпраця з Брюсселем, вивчення принципів побудови НАТО, зустріч з студентами інституту міжнародних відносин, втягування «еліти» у масонські «Ротарі клуби», до яких (ну суцільний абсурд) чомусь вхожі і деякі наші козаки. Чомусь розділ звіту «Зовнішні відносини» міський голова розуміє так, начебто Кобеляки — це окрема країна, а він — її президент, завданням якого є переконати населення в тім, що «єврозона» краща від «соцлагеря». Особисто я у цьому не впевнений. До цього розділу варто було б включити відносини з РДА, райрадою, Новосанжарською селищною радою і т. п., а замість студентів-міжнародників провести зустріч з студентами будівельних, дорожніх, сантехнічних спеціальностей. Було б більше користі.
Розділ «Будівництво і реконструкція», якщо вилучити повтори вже сказаного у попередніх розділах, нагадує втілення в життя месіанського завдання християнства в окремо взятих Кобеляках. Яка від цього користь — судити кобелячанам у міру свого світосприйняття.
Іноді мені дорікають, що я часто піднімаю проблеми утримання комунального житла. Так, грішний, бо сам у ньому проживаю, і проблеми ці мені добре знайомі як на практиці, так і теоретично, законодавчо. Знаю, як міський голова на прийомі не побажав розмовляти з 80-річними пенсіонерками, а колишні чиновники РДА радили їм не ходити по кабінетах, а взяти по лопаті та відкопати каналізаційну трубу. Так що вибачайте за однобокість: «кому що болить». Навпаки, вам закину: чому мовчите, висвітлюйте свої проблеми, я ж усіх не знаю. Міський голова у звіті пояснює мешканцям комунального житла: «Щодо поточного ремонту і обслуговування житлового фонду, міська рада надає можливість на власний розсуд вирішувати ці питання…». Демократія?! Тут варто заперечити, і про це вже писалося: багатоповерхові будинки — це складні споруди з інженерними комунікаціями. Крім того, є чинне законодавство і Правила утримання будинків, і ніяк тут не вийде робити усе на власний розсуд. За «власний розсуд» будете відповідати. Це міська влада і її підрозділи можуть на власний розсуд порушувати правила безпеки, від чого гинуть люди, можуть на власний розсуд організувати фейєрверки з трагічними наслідками, і їм за це нічогісінько не буде. А вам, пересічним, нічого такого робити не можна, на те ви і пересічні. Спробуйте виїхати не пристебнувшись паском чи без шолома, хоча, здається, ваша безпека це ваша особиста проблема. Так ні, вам відразу вкажуть на порушення Правил дорожнього руху. Усього лише тільки Правил! А «еліта» може топтатись по Конституції, по законах і нічого їй за це не буде, якщо дотримуватиметься своїх «внутрішніх правил гри» і не завдасть особистої шкоди «вищесидячому» чиновнику. Розрекламована ідея створення ОСББ, про яку йдеться у звіті, є звичайнісіньким «лохотроном», спланованим для привласнення будинків олігархами. Про це вже писала депутат Людмила Пряхіна, але їй ніхто не вірить. Прийде час — повірите. Невже не очевидно, що зацікавлені сили вашими ж руками навмисно виводять житло з комунальної власності. Тільки заради цього влада «розкошелюється» на обіцяні вам «пряники». За свою невіру, майже по Біблії, отримаєте «кожен своє», залишившись під тином, або залишите під ним своїх дітей і онуків. Хоча років через десять не буде в Кобеляках з чого тин той зробити, бо дерев українських не буде, усі вони, на думку влади, вже «аварійні». У кращому випадку будуть одні туї, якщо виростуть. При мені, мабуть, борючись з «москальською експансією», спилювали добротні берези у дитсадку № 1. «Така воля міського голови», — відповідали. Справжню причину мені пояснили потім: з берези багато листя і клейких «китичок» сиплеться, а хто прибирати буде? Простіше спиляти. Дитсадкам, згідно звіту, приділяється вся увага і майже половина бюджету, а листя вигрібати нікому. Ще й батьки «скидаються» на бойлери, бройлери і бантики, правда, з ініціативи самих батьківських комітетів.
Деякі важливі речі у звіті не згадані. Наприклад, скільки сотень тисяч відшкодовують підприємства за страхові випадки, пов'язані з загибеллю людей; скільки сплачено штрафів за «просто» порушення законодавства комунальними підприємствами. Що зроблено, аби не відбувалося подібного?
У звіті повідомляється: «представником міської ради прийнято участь в 71 судовому засіданні… в якості третьої особи, відповідача та представника опіки і піклування».Вибачте, але мені нічого не зрозуміло, бо перебування в суді у якості відповідача чи, наприклад, представника опіки, це, як говорять в Одесі, — «дві великі різниці». Такі речі потрібно розшифровувати. Не завадило б поінформувати, скільки робочих днів провів міський голова у поїздках, вирішуючи проблеми НАТО, скільки грошей пішло на відрядження.
Звітуючи про встановлені шпаківні, не зайвим було б згадати про заходи по захисту кажанів. Тут же хоч одним реченням можна було б повідомити, що нарешті, після 5 років поневірянь, забезпечений житлом інвалід війни Ісаков.
Людей, які не вникають у суть, звіт «впечатляєт». Як і гори мулу, нагорнутого біля Кобелячка, що, здається, так і залишаться горами, бо фінансування «першочергових завдань» міськради, думаю, закінчилося. Незрозуміло, навіщо купувати з міського бюджету човен районній державній установі? По Кобелячку плавати? Організація районного значення, то нехай районна рада і виділить їм 10 тисяч із 105 запланованих для ремонту фасаду будівлі, а ми вийдемо на «суботник» і допоможемо зекономити на ремонті. До речі, 105 тисяч — це майже 9 тисяч на місяць, які можна було б виділити, наприклад, лікарні для надання нам з вами хоча б невідкладної медичної допомоги. (Згадую, користуючись нагодою. Це міськради не стосується, хоча теж самоврядування). Фасад міг би почекати до настання обіцяного благоденствія в «єврозоні», як до речі і Кобелячок. А щодо катера, то його потрібно було випросити у столичних чи обласних «елітменів», коли світлогірський берег «розтягували». Нехай би купили, дивись, когось із їх чад «еменесники» і врятують, а до чого тут бюджет міста?
Взагалі звіт нагадує підбірку цифр і заходів, з яких нічого не зрозуміло ні фахівцю, бо ніякої системи у ньому немає, а основні показники приховані, ні думаючому пересічному громадянину. Побудований він так, аби людина нічого не зрозуміла по суті, але була б вражена кількістю цифр і заходів, навіть тих, до яких міська рада не має жодного відношення.

Логін:
Пароль:
запам'ятати