На теренах Інтернет-шопінгу

«Одяг, Інтернет, магазин» – ці три слова викликають справжній фурор в «Яндексі»: 24 млн посилань на віртуальні магазини, ярмарки, скупки, комісійні крамниці та інші синоніми до звичного словосполучення «речовий ринок». Купівля через Інтернет поволі набуває популярності, але має й численні недоліки. Саме тому поки що одягатись у мережі не так популярно.
Наша знайома Катерина мала необережність замовити собі симпатичний костюмчик відомої торгової марки. За каталогом обрала модель, колір, розмір. І ціна була більш, ніж прийнятна, і доставка майже миттєва. Навіть не довелося віртуального гаманця заводити, всі розрахунки мали виконуватись у поштовому відділенні. Жодного шахрайства, жодних сумнівів, але все-таки не вгадала. Бо кожна фігура – особлива, і без примірки навіть річ, яка підходить за розміром, може не знадобитися.
Так і сталося: костюм «не сів». Звісно, що приміряла його жінка не на пошті, тому одразу повернути змоги не мала, а після того, як річ побувала вдома, хто її візьме? На щастя, костюм сподобався Катиній подружці, тому ситуація вирішилась якнайкраще. Але з того часу жінка через Інтернет нічого не купує, каже, краще поїхати до Києва, щоб придбати брендову річ. Може, й дорожче виходить, але, примірявши, маєш можливість відмовитись.
Пропозиціями замовити симпатичні і відносно недорогі речі наразі завалені наші улюблені соціальні мережі. Тут пропонують придбати все – від зимових речей до еротичної білизни та парфумів. Недоліки все ті ж – до речей неможливо доторкнутися, приміряти. Переваги ж очевидні для таких міст, як, наприклад, Кременчук. Значно дешевше і різноманітніше, ніж у «бутиках» з божевільними цінами і маленьким вибором. Звісно, потрапити до рук шахраїв просто. Проте більшість таких розповсюдників «шмоток» через Інтернет – українці з реальними адресами. Окрім того, можна поставити кілька запитань іншим людям, які робили замовлення в інтернетівських торговців раніше.
Щоб відрізнити справжню шкіру від замінника, проведіть по шкірі рукою – підробка має більш гладеньку і слизьку текстуру. Взуйтесь: у натуральній, якісній шкірі ногам завжди тепло водночас, як у заміннику нозі буде холодно.

Обережно, підробки!
Будемо відверті, чудово знаючи, що майка «D&G» з Придніпровського ринку за 200 грн і поруч не лежала з брендовою річчю, ми все ж її купуємо. І не лише її, а й інші речі від «відомих виробників» за непристойно низькими цінами. Врешті це нам практично нічим не зашкоджує. Більше того, ми чули байку про те, що далеко не найбагатша дівчина з Кременчука набула неабиякої популярності у Німеччині, де про такі відверті підробки ні слухом, ні духом. Перехожі були впенені, що панянка одягнута на півмільйона євро.
Проте можна натрапити на підробку, яка коштуватиме здоров’я. Йдеться про взуття, яке Інтернет-ділки вперто називають брендовим. І щиро вірять, що «лохи» купляться на «Nike» за 300 грн.
Стріляні горобці Інтернет-шопінгу розкривають секрети, як не потрапити на гачок і не купити взуття, котре псуватиме вам життя.
1. Зверніть увагу на вигляд взуття. Відомі виробники не допустять найдрібнішого викривлення шва або наявності крапель клею.
2. Понюхайте взуття. Від дорогого взуття ніколи не пахне кремом або гумою.
3. Коробка, папір, внутрішні утримувачі форми – все це має бути наявне у будь-якого бренда. Не вірте, якщо продавець казатиме, що взуття доставляється без пакування, тому що при пересилці без пакування виходить дешевше, ніж з пакуванням.
4. Купуючи брендове взуття, перевірте, чи є ця модель у каталозі. Каталоги можна переглянути на офіційних сайтах виробників.

Як обрати
Тут усе доволі просто: на смак і колір, як-то кажуть. Одяг здебільшого представлений не лише на сторінках каталогів, а й на живих людях, замовниках. Тому можна скласти уяву про те, як річ виглядатиме на живій людині, а не на манекені. Зазвичай все, що продають, фотографують з усіх боків, вказують наявні розміри, можливі кольори.

Як замовити
Щоб не ускладнювати, розповімо, як здійснюється продаж дилерами з України. Вони зазвичай використовують два шляхи передачі одягу. Перший – поштою. Його перевага для покупця в тому, що спочатку він отримає замовлення, а потім – перекаже кошти. Недолік – пошта обов’язково візьме відсоток за переказ грошей.
Другий спосіб – доставка речей фірмою-перевізником. Тут вам доведеться повністю довіритися продавцеві. Адже перевізник привезе речі виключно у разі повної передплати.
В обох випадках продавці присягаються, що повернуть вам гроші, якщо річ не сподобається, або обміняють на нову. Проте вірити цьому не варто. Навіть якщо ви врешті зможете повернути товар, то, ймовірніше за все, крові з вас поп’ють чимало.

Логін:
Пароль:
запам'ятати