У вирішальній битві за почесний трофей зійшлися лідер вищої ліги руденківський ФК «Зоря» та шедієвський «Лиман». Шляхи до фіналу у команд були різними за складністю та результатами.
ФК «Зоря» послідовно здолала: у 1/8 «Маяк» (Малий Кобелячок) з рахунком 4:1; у 1/4 новосанжарську «Силу Ради» – 2:1; у півфіналі «Газовик» (Нові Санжари) із тим же рахунком – 2:1.
Шедіївський «Лиман» тішив своїх уболівальників крупними перемогами. У 1/8 була здолана «Юність» (Галущина Гребля) – 9:1; у 1/4 покладена на лопатки «Ворскла» (Забрідки) – 8:1; а у 1/2 шедіївці переграли «Старт» (Писарівка) із рахунком 7:2.
Початку фінального матчу в Сухій Маячці передувала процедура перевірки заявок на гру. Якщо команда з Руденківки вийшла на поєдинок виключно «своїми», то у складі «Лиману» на поле вийшли троє кобеляцьких футболістів. Ще двоє, за словами тренера шедіївців Бориса Халяви, лишилося у запасі. Перевірка документів підтвердила його слова і гру можна було розпочинати. Хоча деякі представники Руденківки безапеляційно заявляли, що за «Лиман» на поле вийшли щонайменше шість «чужих» гравців.
Нарешті словесні баталії скінчились і розпочався футбол. Ініціативою з перших хвилин заволоділи гравці шедіївської команди. В одному з епізодів їх «вісімка» навісив м’яч у штрафний майданчик, шкіряна куля нікого не зачепила і опустилася на поперечину воріт «Зорі». Як то кажуть, пронесло. Та першого голу глядачам чекати довго все ж не довелося. Гравець «Лиману» увійшов до штрафного майданчика, зробив фінт, пробив і м’яч потрапив у руку захисника руденківців. Суддя зустрічі Михайло Сепітий, не роздумуючи, вказав на одинадцятиметрову позначку. Захисник «Лиману» Євген Волочай пенальті реалізував і відкрив рахунок у грі – 1:0. «Зоря» одразу ж огризнулась небезпечним кутовим – гравець, замикаючи подачу, пустив м’яч мимо дальнього кута воріт. У контратаці гравець «Лиману» виходить на ударну позицію і б’є метрів з 20 – голкіпер на місці. Руденківка йде відігруватись. Після затяжної атаки нападник «Зорі» б’є з-під захисника – просто у воротаря…
Забити команді з Руденківки не вдається, тоді вболівальники команди вирішують «забити» суддю матчу. На адресу Михайла Сепітого летять такі висловлювання, які не лише дітям, а й дорослим слухати не рекомендується. Суть цих висловлювань, якщо перекласти на людську мову, зводиться до наступного – арбітр зустрічі навмисно підсуджує шедіївцям, взагалі псує гру, за що має бути неодмінно покараний – зараз чи у майбутньому. Опис кари йде добірною нецензурною лайкою. Звичайна картина «культурного» вболівання на наших стадіонах. Як прийнято говорити, футбол – не театр, сюди інтелігенти не ходять. Натомість ходять діти, які все це слухають, запам’ятовують, а потім вголос говорять.
…Тим часом на полі встигають не лише слухати своїх вболівальників, але й грати у футбол. Постріл гравця «Зорі» у надзвичайному стрибку витягує з-під перекладини голкіпер шедіївців. Команди йдуть на перерву.
Після поновлення гри шедіївці одразу «взяли бика за роги». Спочатку ледве не подвоїли рахунок після подачі з кутового. Потім воротар «Зорі» потягнув удар гравця «Лиману» з меж штрафної. Ініціативу перехопили гравці з Руденківки. Ось вже їх нападник Євген Козаченко прикриває м’яч корпусом, б’є, але круглий летить повз нижній кут воріт. Тут же півзахисник «Зорі» Владислав Мокляк стріляє метрів з 25 – м’яч летить трохи вище поперечини. У контратаці на ворота «Зорі» виходить шедіївська «четвірка» Віталій Пищита. Один його удар відбиває голкіпер, а повторний виносить з лінії воріт захисник. У наступній атаці один гравець «Лиману» влучає у поперечину, а інший, добиваючи, не потрапляє у ворота. Напруга наростає. А «Зоря» знову марнує шанси, щоб зрівняти рахунок. Євген Козаченко майже втікає сам на сам, але воротар вчасно виходить з воріт і забирає м’яч у нього в ногах. Владислав Мокляк подає зліва, м’яч зрізається, летить у напрямку воріт і потрапляє у перекладину. Вболівальники «Зорі» розчаровано зітхають – могли зрівняти. Тим часом «Лиман» продовжує втрачати нагоди для другого голу. Після атаки лівим краєм гравець завдає низового удару, але не влучає у кут воріт. Нарешті після масованої атаки шедіївців Володимир Кравцов таки забиває другий м’яч і максимально наближає команду до завоювання кубка – 2:0. За час, що лишався до фінального свистка, скоріше «Лиман» міг забити третій гол, аніж «Зоря» скоротити відставання у рахунку. Фінальний свисток арбітра узаконив нового володаря футбольного кубку Новосанжарщини – шедіївський «Лиман». Капітан команди Богдан Калитка отримав з рук голови районної ради ФСТ «Колос» Віктора Рибалка почесний кубок та здійняв його над головою. Далі було все, як і зазвичай, на будь-яких фіналах – немає значення чи це кубок району, чи Ліга Чемпіонів: радість та обійми переможців, командне фото із кубком на згадку і… сум та роздратування переможених.
Та все ж довго засмучуватись гравці «Зорі» навряд чи будуть – попереду друге коло чемпіонату району, в якому вони поки що займають перше місце із солідним відривом. А далі, можливо, і третій титул чемпіонів району, за який, щоправда, треба буде ще поборотись. Загалом, на нас іще очікує багато гарного футболу, який буде вартий того, щоб його дивились вболівальники і описували у своїх репортажах журналісти.
