Читайте також:
Світлана Горбаньова: «Патріотами не народжуються, їх треба виховувати!»
— Рік був надзвичайно складним, — підсумовує Світлана Володимирівна. — Сподіваємось наступного року дати проведення випускних балів та останніх дзвоників не будуть збігатися у часі. Додаткових проблем нам додала й зима, коли через епідемію грипу були тимчасово призупинені заняття, і це змусило наших учнів наздоганяти навчальний матеріал у стислі строки. Та попри усі проблеми, діти успішно завершили навчальний рік — маємо 162 медалісти, 94% випускників планують здобути вищу освіту.
— Які питання вирішуєте зараз?
— Працюємо з кадровим потенціалом, прагнучи наступного навчального року забезпечити заклади міста висококваліфікованими керівними кадрами. Останніми днями обласна освіта поповнилася п’ятьма новими керівниками — до виконання обов’язків приступили один директор школи й чотири завідувачі дитсадків.
Демографічна проблема наразі позбавляє школи учнів, а педагогів, відповідно, — норм навантаження. Зважаючи на цю обставину, ми намагаємося укомплектовувати учнівські колективи закладів, при цьому забезпечуючи роботою наявних учителів. Педагоги-пенсіонери — це наш золотий фонд, однак за нинішніх непростих умов ми намагаємося дати роботу молодим фахівцям — випускникам вузів. Молодь — це наш міцний потенціал.
— Говорячи про кадри, можливо, назвете кращих?
— Думаю перелік кращих займе усю газетну шпальту... Не буду наголошувати на прізвищах, не називатиму ті чи інші освітні заклади — у нас усі, без винятку, працювали злагоджено, щоб досягти кінцевого результату — виховання гідної й освіченої молоді. Не помилюся, якщо скажу, що у Полтаві ростуть діти, які цікавляться історією рідного краю, шанують старших і дбають про свою домівку — рідне місто.
— Певно, так можуть сказати педагоги у будь-якому місті, а чим вирізняється патріотичний напрямок виховної роботи саме у Полтаві?
— Вважаю, що саме виховання патріотів своєї малої батьківщини — основа успішного виховного процесу. Патріотизм громадянина починає-ться з любові до своєї домівки, школи, довкілля. Ці істини в наших школах підкріплюють конкретними заходами, що мають позитивні результати. Ми проводимо постійний моніторинг й бачимо, що діти стали краще знати, а відтак й любити, своє рідне місто.
Для цього використовуємо власні напрацьовані методичні матеріали, зокрема, у молодших класах діти вивчають спецкурс «Мій рідний край, моя Полтава», де окремими темами розглядають на уроках історію міста, його культурні та історичні надбання. Вчителі використовують напрацювання колег-педагогів, а матеріал подається у цікавій ігровій формі.
З нового навчального року курс буде вдосконалений завдяки посібнику «Полтава— рідне місто», що отримають усі школи. Маємо тісну співпрацю із закладами культури міста, наприклад, будь-який школяр у Полтаві може відвідати музей за пільговими квитками.
Нагадаю, прийнята «Програма патріотичного виховання молоді до 2015 року». Міська влада підтримує усі починання педагогів у цьому напрямі. З ініціативи депутатського корпусу, особисто міського голови, у школах проведені конкурси листівок, кращі з яких розмістили на білбордах на вулицях міста, — полтавці вже побачили їх напередодні 65-ої річниці Великої Перемоги. Такий конкурс у місті було влаштовано вперше, даючи поштовх нам усім до нових пошуків і вдосконалення.
— Що окрім вітальних листівок сьогодні роблять школярі, аби вшанувати подвиг солдатів Великої Вітчизняної?
— Назву тільки одну цифру — 200 пошукових загонів у школах міста! А ще 34 музеї бойової слави, кімнати і музейні куточки, конкурс «Велика Вітчизняна в історії мого роду та народу», збірки учнівських творів…
Це не просто прочитані дітьми вірші біля обелісків. Це систематична робота протягом усього навчального періоду: живе спілкування з ветеранами, облаштування пам’ятників і поховань солдатів війни, шкільні музеї, волонтерський рух. Учнями шкіл упорядковано 3 меморіальні комплекси, 26 пам’ятників, 6 місць масового поховання. Роботу закладів освіти помічають мешканці міста і дякують за активну громадянську позицію.
Це нарешті й Книга пам’яті, яку пишуть учні старших класів. Наразі в ній понад 500 розповідей про земляків — учасників Великої Вітчизняної. Проводилась подібна робота у Полтаві й раніше. Але, підкреслюю, останнім часом вона набула системного характеру.
— У найменших школярів, впевнена, непідробним інтересом сяють очі, коли йдеться про події війни чи конкретних її учасників. А як реагують на заходи патріотичного спрямування ті учні, які вже вважають себе дорослими?
— Повірте, їх це так само цікавить, як і молодших. Якщо у школі педагоги вели з дітьми роботу ще змалечку, учні вже ніколи не будуть байдужими до цієї теми. Тому ми й починаємо виховувати патріотів ще з початкових класів. Тоді ми вишукуємо оригінальні форми роботи у цьому напрямі у середній школі, і старшокласники, відповідно, підходять до всього, як сформовані особистості — патріоти.
Наприклад, військово-спор-тивна гра «Сокіл» — це новація найстарших школярів. Хіба може не подобатися романтика вогнища, дух боротьби й дружнього плеча? Але, крім ігор на природі, діти займаються пошуковою та краєзнавчою роботою, захищають свої проекти.
— Тоді — до зустрічі під час гри «Сокіл»! І спасибі за цікаву розмову!
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
