«Здай кров для життя…» — Тижневик «ЕХО»

27 жовтня кожен бажаючий міг прийти до Новосанжарської центральної районної лікарні та здати донорську кров. Разом із добровольцями свої кровні 200 грамів здав і кореспондент «ЕХО».
Перш ніж стати повноцінним донором журналіст вирішив поспілкуватися із головним лікарем ЦРЛ Ольгою Гирею.
— Сьогодні в нас проходить благодійна акція під назвою «Здай кров для життя…», — пояснила Ольга Василівна. — Готуючись до неї, ми провели широку рекламну кампанію серед сільських голів, установ та організацій селища Нові Санжари. Тому сподіваємось, що День донора у нашій лікарні пройде успішно і ми зберемо достатню кількість такої необхідної крові.
Що ж, коментар головного медика району вислухав, тепер можна спробувати вперше в житті здати свою кров і стати донором. Для цього потрібно спочатку піднятися на третій поверх лікарні. Заблукати потенційному донору було практично неможливо — майже на кожній стіні красувався вказівний напис «На кров». «Мабуть так мають виглядати дорожні знаки для вампірів», — вдався до чорного гумору саркастичний внутрішній голос. На третьому поверсі знаходився, власне, пункт збору крові. «Ну зараз я швиденько, щоб не затягувати», — подумав було ваш покірний слуга. Але швиденько не вийшло. Спочатку потрібно було зареєструватися. Після короткої процедури реєстрації необхідно було відвідати наступний кабінет, де усміхнена чорнява дівчина вправно брала кров з пальця, аби визначити групу крові.
— А ви довго аналіз будете робити? Мабуть чимало чекати доведеться? — вирішив понабридати дівчині запитаннями журналіст-донор.
— Ні, у нас експрес-метод, — посміхнувшись, відповіла та. І справді, через 5 секунд вона без найменшої похибки назвала правильну групу крові та передала допитливого донора лікарю Віктору Миненку. Він проставив на заповненій карточці кількість крові, яку я невдовзі мав здати — 200 мл. Враховуючи, що здачу такої ж кількості крові лікар призначив і моїй дружині, можна зробити висновок, що журналіст для медиків стоїть на одному щаблі із годуючою матір’ю .
Після процедури реєстрації та визначення кількості крові, яка невдовзі стане донорською, бажаючих запрошували попити чаю і дочекатися своєї черги. Яка, варто зауважити, просувалася досить повільно. До слова кажучи, потенціальні донори зовсім терплячістю не визначалися. Деякі просто обурювались, звинувачуючи лікарів у неоперативності, а найбільш нетерплячі просто розверталися і йшли. На жаль, для тих хворих, яким могла б знадобитися їхня кров.
Нарешті підходить черга, на журналіста надягають білий халат та сині капці і запрошують до кімнати, де здають кров. Тут можна було на власні очі переконатися, що медики — працівники Полтавської станції переливання крові — працюють дуже злагоджено та оперативно. Одночасно кров здавали три донори, кожним з яких опікувались по два медики. «Так у чому ж тоді затримка?» — подумав, лежачи на столі із засуканим рукавом. І через деякий час отримав відповідь. Призначені лікарем 200 грамів за відчуттями викачувались хвилин десять. А були ж донори, які здавали і по 400–450 грамів. Відлежавши потрібний час та отримавши неабияке моральне задоволення, журналіст «ЕХО» вийшов із кабінету справжнім донором, за що отримав відповідну довідку. Назбиравши сорок таких папірців, можна стати Заслуженим донором України. Але це хіба що віддалена перспектива. По дорозі ще розписався у потрібній графі і став багатшим на 25 гривень.
— Це — не плата за кров, а своєрідний талон на харчування, — пояснили медики.
На цьому донорський похід кореспондента закінчився. Як йому вдалося з’ясувати пізніше, 27 жовтня кров у ЦРЛ здали 36 чоловік. Медики зібрали 12,065 літрів крові. Крім цього 500 гривень благодійної допомоги на закупівлю донорської крові надала райдержадміністрація. Ще 4800 гривень перерахувала лікарні ТОВ «Чиста криниця». Головний лікар ЦРЛ Ольга Гиря у телефонній розмові зазначила, що задоволена результатами акції і дуже дякувала всім її учасникам.
І наостанок, вже без будь-якої іронії та недолугих смайликів. «Щотижня, внаслідок онкологічних захворювань, в Україні вмирає близько 10 дітей. 6 з 10 можуть бути врятовані завдяки вчасному використанню ліків, виготовленних з компонентів людської крові». Це цитата з інтернет-сайту www.krov.org.ua. І якщо оті 200 грамів ІІ групи врятують хоч одній людині життя або здоров’я, то це було того варто. Справді.

Логін:
Пароль:
запам'ятати