Одна з аптек зустріла журналіста незвичними для суботнього ранку чергами. Починались вони біля віконець аптекарів, а закінчувались у вихідних дверей. Час від часу ці двері відчинялися і з вулиці забігав черговий потенційний покупець ліків. Змірявши очима величину черги він: а) розвертався і йшов; б) з приреченим виглядом прилаштовувався у кінці черги і чекав її просування. Мимоволі пригадалися не такі вже й давні черги за «дешевим цукром від Юлі». Тільки тоді людьми рухало звичайне меркантильне бажання зекономити власні гроші, а зараз діяла більш потужна сила — інстинкт самозбереження, добряче підігрітий переглядом вечірніх новин та прослуховуванням невтішних повідомлень з радіоприймачів.
Доки чекав на завідуючого аптекою, відмітив, що і самі фармацевти перебувають в стані легкого шоку. Всередині аптеки відбувався постійний, майже броунівський, рух працівників, які ледве встигали справлятися із обслуговуванням черги. Безперестанно дзвонили телефони, хтось запитував про ліки, хтось просив консультації. Самі ж фармацевти теж постійно набирали якісь номери, щось запитували і робили замовлення.
Від цих цікавих спостережень журналіста відірвав завідуючий аптекою Валерій Нещадим, який нарешті зумів знайти десять хвилин, аби поспілкуватися із пресою.
— Такий наплив людей у нас вже другий день, — прокоментував Валерій Васильович. — Майже всі запитують якісь профілактичні препарати та захисні маски. А вони раптом стали справжнім дефіцитом.
Зі слів Валерія Нещадима, найбільшою популярністю у покупців користувався препарат «Амізон». Якщо раніше у аптеці могли продати 100–200 упаковок цих ліків за місяць, то за лічені години попит зріс у десятки разів.
— Я у п’ятницю пробув у Полтаві до дев’ятої вечора — чекав доки з Києва привезуть партію лікарських препаратів, — розповідає завідуючий аптекою. — Привіз і 216 упаковок «Амізону». 132 з них я віддав на санаторій-профілакторій «Антей» та на цілодобову аптеку в ЦРЛ. 84 упаковки лишив у цій аптеці. Ще й подумав, що цього нам на три-чотири дні вистачить. Наступного ранку за годину після відкриття «Амізону» вже не було — просто розмели. Зараз його немає, даємо людям інші препарати, паралельно робимо нові замовлення.
Хоча, як з’ясувалося, деяких препаратів замовити просто-напросто ніде. По тій простій причині, що неготовими до епідемії виявилися не лише аптеки, а й фірми-виробники ліків. Того ж «Амізону» станом на ранок суботи знайти на Інтернет-сайтах фармацевтичних фірм було неможливо.
— Дивно, що ні по лінії Мінохорони здоров’я, ні від нашого обласного керівництва заздалегідь не надходило жодних вказівок, — дивується Валерій Нещадим. — Таке враження, що ніхто не сприймав всерйоз можливість розповсюдження грипу по Україні. Хоча можна було елементарно дати вказівку заводам-виробникам випустити додаткову кількість потрібних препаратів — і не було б ніякого зайвого ажіотажу.
Журналіст «ЕХО» не міг не поцікавитись ставленням завідуючого до заяви Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, у якій вона пообіцяла закривати ті аптеки, у яких будуть безпідставно завищувати ціну на медичні препарати.
— А до чого ж тут аптеки? — дивується мій співрозмовник. — Ціну диктує дистриб’ютер, до якого ми звертаємось за препаратами. Якщо, наприклад, до четверга маски коштували по 50 копійок за штуку, а тепер ми замовили 1000 штук по ціні… 1 гривня 30 копійок! І так — з усім. Скажу більше, якби зараз якась фірма запропонувала нам «Амізон», я б брав його по будь-якій ціні! Але ж його немає! У разі, не дай, Боже, якщо якась людина в районі захворіє, то лікувати її потрібно буде препаратом «Таміфлю». Але його поки що в продажу теж немає, та й коштує він недешево — близько 130 гривень.
Дефіцитом продовжують лишатися й інші, раніше такі доступні, препарати. Наприклад, та ж оксолінова мазь. Або захисні маски. Хоча останні, за словами Валерія Нещадима, без будь-якого ажіотажу дуже легко зробити із звичайного бинта чи марлевої серветки.
У наступній аптеці, куди журналіст завітав, картина була абсолютно аналогічною — не набагато менша черга і втомлений голос аптекарки: «Амізону», оксолінової мазі, марлевих масок немає…».
Деякі наївні новосанжарці, проминувши дві вищезгадані аптеки, прямували у «Полагросервіс» до аптечного кіоску. «Закрито», — сумно констатував літній дідусь, який ще хвилину тому так сюди поспішав. Напевно, щоб запитати «Амізон».
Повертаючись із своєрідного рейду, думав: «Ну невже в нашій великій Україні з її міністрами, головними лікарями, генералами фармації і т. д., і т. п., не знайшлося людини, яка б заздалегідь нагадала українцям про існування грипу A/H1N1 і дала наказ підготуватися до його можливого розповсюдження країною?» І сам собі відповідав: «Звичайно ж, не знайшлося. Не до того. Скоро ж вибори».
Станом на середу ситуація у Нових Санжарах дещо змінилася. Той таки Валерій Нещадим зазначив, що ажіотаж у аптеках дещо зменшився. Хоча впродовж вихідних фармацевти працювали «на повну котушку». За словами завідуючого, розшукувати та замовляти потрібні препарати легше не стало, але необхідні ліки в аптеці є, хай і не у потрібній кількості. Не обмежуючись словами, Валерій Васильович провів журналіста у приміщення та продемонстрував, як фармацевти сортували ліки та готували для відправки по селам району.
У центральній районній лікарні журналісту вдалося поспілкуватися із головним лікарем Ольгою Гирею.
— Поки що у нас спостерігається сезонний підйом захворювань на гостру респіраторну вірусну інфекцію,— прокоментувала Ольга Василівна. — За останній тиждень кількість випадків захворювання склала 369 чоловік. Госпіталізували двох дорослих із діагнозом «пневмонія». Ми не ризикуємо, тому як тільки надходить сигнал, що у дитини піднімається температура, внаслідок застуди чи бронхіту, ми її теж госпіталізуємо. Зараз у нас на лікуванні перебуває близько двадцяти дітей. На щастя, складних та важких випадків серед них немає.
Одним із головних заходів профілактики Ольга Гиря назвала носіння у громадських місцях марлевих пов’язок. Які, до речі, віднедавна перестали бути у Нових Санжарах дефіцитом.
— Ми з понеділка працюємо над шиттям марлевих масок, — розповідає керівник підприємства фірма «Санжари» Лідія Віхтенко. — Їх у нас почали замовляти як прості люди, так і установи та організації. Наприклад, 200 штук взяли з «Елеватор «Чиста криниця», 100 — ПАФ «Зоря», 170 штук — управління по експлуатації газового господарства та багато інших. Щодня ідуть за масками і прості люди. Коштує одна 3 гривні. Це, звичайно, більше, ніж у аптеці, але врахуйте, що ми закупляємо марлю, поворозки, витрачаємо на виробництво електроенергію. Із замовленнями поки що справляємося — вже пошили дві тисячі масок, є замовлення іще на півтори тисячі.
Станом на 4 листопада випадків захворювання на свинячий грип ні на Полтавщині, ні на Новосанжарщині зафіксовано не було.
