Вхід | Реєстрація

За рік подружжя Дмитра та Ольги Корсунів із Машівки скинуло 74 кілограми на двох

«Їсти треба рівно стільки, щоб жити. І ні в якому разі не жити, щоб їсти». Такий висновок зробили Діма та Оля й кардинально змінили своє ставлення до їжі. Рік харчування за нормованим графіком (саме так чоловік і жінка називають свою систему схуднення) і результат очевидний: глава сімейства із 135 кг знизив вагу до 95, а його дружина із 92 кг – до 58!
Із Дімою спілкуюся по роботі, тому попервах частенько перепитувала, чи не захворів бува, що худне на очах. На те чоловік відповідав із посмішкою: «Я навпаки видужувати став». А Олю, яку побачила недавно, взагалі не впізнала: від пишнотілої жіночки і сліду не залишилося. Це була красива дівчина із стрункою фігурою.
У їхньому домі ваги зараз чи не найголовніший предмет. Кожен ранок Діма з Олею починають із зважування.
— Якби мені хто сказав раніше, що я зможу проявити таку силу волі — не повірив би, — ділиться думками чоловік. — Сила волі і бажання — це дві складові, без яких нічого в житті не досягнеш.
— Чому вирішили схуднути?
— Здоров’я придавило, — відповідає Діма. — Ледве викарабкався з гіпертонічного кризу. Лікарі сказали: «Або скидай зайві кілограми, або з-під крапельниці не вилазитимеш». А що ж робити? Вирішив спробувати. Почав першим, а через два тижні приєдналася і дружина.
— Важко було?
— Важко? Це не те слово! Перші два місяці думав, що «криша поїде». Їсти хотілося так, що аж у очах темніло. Але сказав: «Все. Баста. Терпи, Діма, терпи». І що найстрашніше — перші два місяці не було зовсім ніяких здвигів. Ну ні на кілограм не схуд. Перші результати побачив аж через три місяці — мінус 2 кілограми, наступного — ще мінус шість. А через півроку скинув 11 кілограмів! Оце була та межа, після якої стало легше. Вже майже не хотілося їсти. Організм звик до мінімальних порцій і більше визначеної норми не просив. І, головне, я відчув себе набагато здоровішим. Раніше як було: часто і в 12 ночі грюкав дверцятами холодильника, дуже любив пиво з рибкою та й від алкоголю не відмовлявся. Їв і пив, як кажуть, відрами. Ось уже два роки, як ні пива, ні алкогольних напоїв не вживаю взагалі.
— Дімі було легше, — приєднується до розмови Оля. — Не треба біля плити стояти, дітей годувати. А для мене це була справжня каторга. Насипаєш дітям вечеряти, все гаряченьке, смачне, пахне, аж голова паморочиться. Сини одне з поперед одного просять поїсти з ними. А ти береш чашку з несолодким чаєм і знаєш, що ото твоя вечеря. Головне, витримати, не зірватися. Той, хто думає, що оце сьогодні поїсть, а завтра сяде на дієту — ніколи не доб’ється бажаного результату.
— У чому полягає ваша система схуднення?
— Ми з Олею назвали нашу систему «Нормоване харчування», — відповідає Діма. — Тобто, можна їсти все, тільки потрошку. Правда, зовсім відмовилися від хліба, п’ємо тільки зелений чай без цукру. Вареники чи пельмені можемо дозволити собі раз у 2-3 тижні, зовсім небагато і то тільки до обіду. Після шести вечора теж нічого вже не їмо.
— А який у вас режим дня? Коли снідаєте, обідаєте? Що їсте взагалі?
— У пів п’ятого ранку я вже бігаю на стадіоні, — говорить чоловік. — Чотири кілометри — це норма. Снідаю в шість. Їм усе, що є. Наприклад, що залишилося від дитячої вечері: суп, значить, суп. Каша, то й каша. Тільки з’їдаю небагато. У сім годин вже на базарі. Головне, що снідати і обідати треба в один час. Якщо раніше за обід з’їдав півхлібини, 3-4 ополоники борщу, повну миску каші з кількома котлетами та салатом і запивав це все літром молока, то зараз обідаю неповним черпачком борщу чи супу, двома ложками каші і це в прямому значенні цього слова і не завжди можу дозволити собі котлету. Запиваю, зазвичай, зеленим чаєм із печенням чи цукеркою. Тобто, їм як і раніше, тільки в малій кількості. До шести годин вечора ще щось перекусив — і все.
— А в мене вранці своя зарядка, — сміється жінка. — Сніданок зготувати, хлопців зібрати: меншого в садочок, старшого — до школи. І на пів восьмого треба добігти на компресорський автобус.
— Олю, а як тобі вдалося так схуднути?
— Завдячуючи чоловіку, — дивиться з ніжністю на Діму. — Вирішила його підтримати та й зі своєю повнотою щось треба було робити, — посміхається жінка. — Знаєте, важко постійно обмежувати себе в їжі. Хоча все пережите, того варте. Результатом дуже задоволена. Раніше хотілося усі дзеркала в хаті побити, а зараз частенько в них заглядаю. Звичайно ж, у їжі контролюю себе на кожному кроці. На компресорній обідаємо в їдальні. Беру неповну порцію першої або другої страви. Нічого зайвого з’їсти собі не дозволю. Хоча зараз уже й не хочеться. Як трішки перебереш лишнього — відразу з’являється важкість у шлунку, дискомфорт. Організм уже знає, скільки йому треба. Розтяжок і складок, спасибі Богу, не залишилося, шкіра втяглася, стала пружною. А весь одяг, у якому ходила раніше, відвезла мамі, дещо перешила.
— А як же бути, коли запрошують у гості?
— Ідемо обов’язково, — сміються обоє. — Випивку нам уже давно не пропонують. А з їжі накладаємо в тарілку всього зовсім потрошку і ото на цілий вечір.
— Мабуть, у вас часто запитують про рецепт схуднення?
— Дуже часто. Та коли починаємо розповідати що і як, махають рукою і кажуть, що так не зможуть. Воно і, правда, важко. Випробування сили волі по повній програмі. Багато хто не вірить, що так можна схуднути, тільки обмежуючи себе в їжі. Кажуть, то ви якісь таблетки п’єте. Ага, кажу, таблетки, — сміється Діма. — У нас дома є дві таблетки, тільки встигай їм купувати. Дітей у їжі не контролюємо. Їдять скільки хочуть і коли хочуть. Навіть перед сном.
— Чи краще почуваєте себе зараз?
— Навіть не можна порівняти, — кажуть чи не в один голос. — Раніше я щодня випивав жменю таблеток, — говорить Діма. — Зараз забув, які вони є. Ноги перестали боліти, тиск нормалізувався та й почуваю себе набагато здоровіше.
— Звичайно ж, зняти з себе майже сорок кілограмів — це не жарт, — каже Оля. — Раніше дуже мучили камені в жовчному, часто були приступи. Зараз мене нічого не турбує. Легко, гарно, комфортно, — сміється жінка.
— І надалі плануєте худнути?
— Можливо, я ще кілька кілограмів скину, — каже Діма. — А Олі вже досить, — сміється. — Бо що занадто, то нездорово…

Автор: Валентина ПАТИК, www.promin.pl.ua


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
| Машівка | Суспільство
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Купить квартиру Полтава
 Криптовалютні біржі в Україні
Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації