Читайте також:
За парламент йому соромно, за Полтаву й Полтавщину — приємно
— Вважаю, що на Полтавщині вже час більш широко уславити ім’я Михайла Драгоманова, — сказав на прес-конференції Микола Томенко, демонструючи загалу книгу «Михайло Драгоманов. Автожиттєпис». Творча група у складі Миколи Томенка, Івана Гриценка та Віктора Короткого упорядкувала найвизначніші автобіографічні твори Михайла Драгоманова численними світлинами та бібліогра-
фією. Унікальним видання буде для істориків, політологів, викладачів, журналістів й усіх небайдужих до історії вітчизняної суспільно-політичної думки.
Основоположник першої української культурологічної школи, вчений і громадський діяч Михайло Драгоманов народився у Гадячі, сюди ж часто приїздили його рідні Косачі — сестра Олена з донькою Лесею, котрі потім на віки уособлять у собі велике українське слово. Рід Драгоманових сягає бурхливих часів козацьких війн з турецько-татарськими загарбниками. Олена Косач (Пчілка) палко кохалася в мистецтві, невтомно збирала його зразки: різні орнаменти, тканини, вишиванки, а також пісні, казки тощо. Природа Полтавщини полонила її своїми барвами. У Гадячі 10 років життя провела її донька — досі тут буяє Зелений гай, де ступала нога великої доньки українського народу Лесі Українки. Ось чому засновник фонду «Справедлива країна» Микола Томенко вважає, що Полтавщині варто запрошувати гостей пройтися стежками Лесі Українки та інших членів родини Драгоманових. Тим паче, що у Гадячі є Музей Михайла Драгоманова — приміщення, що відбудоване на місці школи, де навчався майбутній філософ, й головне, що сприяє благочинним намірам, сказав Микола Томенко, це розуміння влади. Тож і висловив надію, що просвітницькі проекти, що започаткував тут, знайдуть втілення у життя.
Наразі ж звітував перед полтавцями за те, що встиг зробити його фонд. На Полтавщину пан Микола цього разу завітав з кількома творчими доробками. 50 екземплярів «Автожиттєпису» вже направлені до бібліотек та вузів області, у майбутньому планують забезпечити виданням усі загальноосвітні навчальні заклади.
Розповів і про те, що усі 530 дошкільних навчальних закладів області отримали у подарунок від фонду аудіо-диск «Слуханка», завдяки якому дітлахи вже змалечку призвичаюються до українського слова.
Нагадав Микола Томенко на зустрічі з журналістами про ще одну визначну дату, що очікує українців наступного року, — 170-ту річницю від дня виходу у світ першого друкованого Кобзаря. З цього приводу Полтавщині від віце-спікера ще один подарунок — електронна версія автентичної збірки поезій Кобзаря у виконанні корифеїв української сцени: Наталії Ужвій, Марка Кропивницького, Оксани Петрусенко.
— Ми, на жаль, популяризуючи Шевченка, забуваємо популяризувати класиків, які читали чи, можливо, й співали твори Шевченка. Їх залишилося не так і багато, — заува-жив Микола Томенко. — Видання диска починали разом з колишнім керівником Національної радіокомпанії України, продовжуємо вже з новим керівництвом… Якщо новопризначені чиновники не дадуть можливості долучатися до справи пропаганди українського слова, все одно продовжимо видання таких посібників на громадських засадах.
За підсумками зустрічей з полтавськими педагогами Микола Томенко зробив висновок, що допомогти методично їм держава сьогодні не поспішає. А отже, залучення живих голосів класиків і донесення надбання минувшини до сучасних учнів та студентів — дуже важливе як для полтавської освітньої галузі, так і для педагогів Донбасу чи Криму.
І, нарешті, ще один дарунок Полтавщині від фонду Томенка — аудіозбірка «Живі голоси» з циклу «Класика української літератури». Україна побачила доробок завдяки унікальному надбанню Національної радіокомпанії України, яка збирала голоси Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Олеся Гончара, Василя Симоненка та інших.
Пан Томенко не міг не відзначити у своїй видавничо-просвітницькій діяльності й День Конституції. До цього свята він вирішив видати окремі розділи основного державного документа й наголосити громадянам на деяких пунктах — «у першу чергу живим класикам українського парламенту». А саме ті статті, де говориться про одну-єдину державну мову, цілісність держави, заборону перебування іноземних військ, єдине громадянство — те, що на свій розсуд пробують переписати нині наші парламентарі.
— Я працюю у Верховній Раді, з мого робочого місця мені добре усіх парламентарів видно. Й повірте, часто буває соромно за моїх колег, — гірко посміхається віце-спікер Микола Томенко, котрий у вільний від своєї основної діяльності час мандрує Україною з просвітницьким словом.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
