У минулому році ми надрукували одну з фотографій нашого земляка Костянтина Бобрищева. Протягом року «Забута мелодія» побувала на кількох престижних фотовиставках в Україні. І скрізь викликала справжній фурор. На виставці в Чернівцях володаря Гран-прі визначали народним голосуванням. «Забутій мелодії» свої симпатії віддали більшість глядачів. Потім виставка переїхала у Львів. І знову — успіх та визнання. Костянтин Бобрищев говорить: «Я сам не очікував такого успіху. Ледве не всі центральні українські видання на своїх сторінках писали про цю роботу». А на спеціалізованому сайті «Фотожизнь» «Забута мелодія» — незмінно серед лідерів рейтингу. Більшість відгуків про неї насичені епітетами «Браво!», «Зворушливо», «Це справжнє», «Чіпляє за живе». Оригінально висловився один молодий росіянин. Він написав: «Подарите мне оригинал. Я с ним во ВГИК поступлю».
Інший знімок Бобрищева «На варті» отримав кілька призів на 12‑му Міжнародному фотоконкурсі, який проводить газета «День». Телекомпанія ТБІ відзначила нашого земляка телевізором та дорожнім набором.
Протягом 2011 року у Костянтина Бобрищева пройдуть ще три фотовиставки — у Полтаві, Києві та Симферополі.
Маючи визнання в Україні, Костянтин Васильович не полишає надії зробити рідні Кобеляки одним із вітчизняних центрів фотомистецтва. Прикладом для нього є рівненський фотохудожник Олександр Харлан. Чоловік працював у міліції і якось послав два своїх фотознімки в обласну газету. Їх надрукували. Потім ще. Харлан облишив службу і віддав себе фотографії. Зараз уже кілька років проводить Міжнародний фотовернісаж «На Покрову». У результаті до провінційного містечка Рівне прикута увага художньої спільноти не лише України, а й Європи. Крім того, захід ще й приносить прибуток. За словами Бобрищева, фотографи платять гроші за участь у ньому, ледве не в чергу стають, щоб там виставитись.
«А Кобеляки не гірші, — говорить Костянтин Бобрищев. — У нас є все: чудові пейзажі, красиві люди, історичні особистості. Інколи ми шукаємо чогось незвичайного далеко — в пісках Сахари, джунглях Амазонки чи взагалі — на Місяці. А прекрасне, неповторне, унікальне — поряд, за кілька кілометрів, у сусідньому дворі. Потрібно лише протерти очі і побачити. Я зробив кілька робіт, персонажем яких став кобеляцький музикант Валентин Прядко. Горджуся цими фото. Унікальна людина, унікальний типаж!»
У минулому році Костянтин Бобрищев провів у районі пленер з кількома українськими фотохудожниками. Планує повторити захід і зробити його міжнародним. А ще — відкрити в приміщенні РЦКД фотоклуб і влаштовувати там виставки. Щиро сподівається у своїх починаннях на допомогу місцевої влади.