У вівторок голова Кобеляцької РДА провів для місцевих ЗМІ прес-конференцію. На ній йшла мова про конфлікт у селі Деменки.
У минулому номері «ЕХО» ми повідомляли про конфлікт, який виник між фермером Мариною Слюсар та жителями села Деменки. Люди поскаржились на те, що орендар розорала, а точніше — здискувала луки, на яких вони десятиліттями випасали худобу та заготовляли сіно. На місце події виїжджала комісія у складі депутатів районної ради. Але ніякого рішення районні обранці не прийняли. У ході дискусії згадували і голову РДА Анатолія Таранушича, який нібито одноосібно прийняв рішення про передачу сінокосів під розорювання.
Наступного тижня голова РДА запросив до себе представників ЗМІ, щоб особисто роз’яснити позицію виконавчої влади з цього питання. І, по можливості, розставити всі крапки над «і». За словами Анатолія Олексійовича, без його коментаря висвітлення ситуації не буде абсолютно об’єктивним.
Зібравши журналістів, Анатолій Таранушич одразу ж наголосив: «Підстав хвилюватися у людей немає. Ні в Деменах, ні в інших населених пунктах району люди без сінокосів та пастівників для худоби не залишаться. Ще у квітні на зібранні сільських голів я прохав посадовців, по-простому кажучи, застовпити землі, на яких селяни здавна пасуть худобу і заготовляють сіно. Нехай і договори не будуть оформлені повністю, але ми в адміністрації повинні знати про цю землю. Мета цього заходу — запобігти конфліктам, подібним деменківському. Ми всі знаємо, що корови нині є на селі справжніми годувальницями. І люди завжди, підкреслюю, завжди повинні мати змогу їх випасати і заготовляти для них сіно. Дехто із сільських голів відреагував на це прохання і надав інформацію. Але не всі. Так, із Вільховатської сільради ми так і не отримали документів.
Тепер щодо конкретних 80 гектарів у Деменках. Так, фермер у цій ситуації вчинила неправильно. Є порядок отримання землі під ведення фермерського господарства. Спочатку потенційний господар отримує викопіровку у сільраді, потім іде в адміністрацію з цим документом. Ми бачимо, що земля є і її можна надати. Але не більше. Потім фермер отримує погодження у державних інстанціях та у депутатів районної ради. І, пройшовши це коло, затверджує документи у райдержадміністрації. Наголошую — у Кобеляцькому районі голова РДА особисто землю не роздає, усе робиться комісійно. І слава Богу, це убезпечує від помилок і зловживань. У даному випадку фермер порушила цей порядок. Вона не мала права починати господарювати на землі, не отримавши необхідних документів. Що ж, буде покарана. Можливо, їй дозволили б проводити обробіток землі для покращення родючості лук, але відбулося б це лише після висновку спеціалістів. А за фактом — це порушення.
— Анатолію Олексійовичу, деменківські селяни, можливо, самі того не відаючи, підняли важливу проблему. Мова йде про надлишкову розорюваність земель в Україні. Фахівці із земельних питань та науковці давно б’ють на сполох. В Україні роздали все, що можна і чого не можна. А потім дивуються, чому з’явилась величезна кількість шкідників і хвороб, чому зникають зайці, чому міліють річки. Ось і в даному випадку, можливо, дійсно потрібно раз і назавжди заборонити розорювати деменківські луки?
— Думаю, що у Кобеляцькому районі такої проблеми немає. За багато років я пам’ятаю лише кілька випадків, коли розорювали луки. І то, це були землі, котрі у свій час оралися, а потім їх покинули. Тут же є ще один нюанс. Якщо земля не має власника, не має господаря, вона деградує. Візьміть ті ж луки. Скільки сотень, якщо не тисяч гектарів заросли чагарниками, тією ж маслиною? Це вже і не луки, і не орна земля. І невідомо, чи знайдуться бажаючі відновити її первісний природний стан.
Досить незрозумілою є позиція декого із учасників деменківського конфлікту. Чому, наприклад, люди мовчать про інші випадки розорювання луків? Є ж у Деменках фермер, котрий зробив це. І ніхто не обурюється.
Крім того, принаймні один із депутатів райради, які їздили у Деменки, знав мою чітку позицію, озвучену сьогодні для преси. Чоловік знав і те, що Таранушич не давав жодного дозволу на розорювання луків. Але промовчав. Можливо, так передвиборчий ажіотаж на людей впливає. Кажуть тільки те, що їм вигідно, що робить їх єдиними борцями за народ. Та нічого — час усе і всіх розставить по місцях.
Я ж хочу ще раз заспокоїти людей — земля для сінокосів і випасання худоби у них буде.
