Кобеляки — це мальовниче місто. На найвищій його точці, на площі Перемоги, стоїть Свято-Миколаївська церква, яка є окрасою райцентру. Усі кобелячани пишаються виглядом будівлі, а отже, і містом. Та помічено, скільки б не робила міська влада хороших справ, наводила чистоту на вулицях, будувала нові об’єкти благоустрою, усе це руйнується безкультурними людьми.
Біля церкви існує парк Перемоги. Так, він саме існує. Колись парк був чистим, із новими ліхтарями та лавками, відділений від проїжджої частини гарно викладеним бордюром із каменю. Вживаємо слово «був» у минулому часі правильно. Зараз це місце вже не назвеш зеленим багатством. Адже парк, як відомо, це зона відпочинку. А у нас ця зона перетворилася на смітник у центрі міста. Хтось захоче викинути пакет із сміттям біля контейнера. Комусь заманеться їздити парком на автомобілі. Як результат, від зеленої трави залишились колії та ями. Бутовий камінь розібрали. Маленькі висаджені туї гинуть під колесами автівок.
Стихійна торгівля на дорозі знову розпочалася. У неділю ми прокидаємося не від церковних дзвонів, а о п’ятій ранку від гарчання моторів автомобілів та лайки підприємців, які ніяк не поділять територію. Наша прикраса міста, церква, обвішана спідньою білизною, парк — килимами.
Минув майже рік, як місцева влада прийняла рішення про звільнення центру міста від вуличної торгівлі. У результаті був відновлений нормальний рух автобусів, стало чистіше та спокійніше. Та у неділю нас знову розбудив гуркіт підприємців. Скінчилось спокійне життя. Заборона міської влади та міліції їм не указ. До кого ж тепер звертатися? Думки місцевих жителів різні. Байдуже тим, хто живе на Гатищі чи в Прапорі. Комусь подобається гуляти рядами товарів. Інші вже не мають сил захищати своє право на нормальне життя.
Незрозумілим залишається й те, із якою метою в наше спокійне місто вноситься безлад? Чому рік відпрацювавши на ринку по вулиці Дружби, підприємці знову вийшли на Підкову? Імовірно, вони відчули хитке становище в нашій державі і вирішили скористатись моментом. І тепер нам незрозуміло, до яких пір триватиме це свавілля?