Вхід | Реєстрація

УІНП


Автор: УІНП
Кількість записів: 65

Український інститут національної пам’яті (УІНП) є центральним органом виконавчої влади із реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу

Символ української волі:до 30-річчя затвердження Тризуба Державним Гербом

30 років тому, 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила малий Державний Герб України - золотий Тризуб на блакитному фоні як символ, який презентує нашу країну як незалежну державу, як офіційну емблему, зображувану на офіційних документах, печатках, грошових знаках. Ставши Державним Гербом сучасної України Тризуб символізує тяглість і спадкоємність українських національних традицій, а для українців у всьому світі - зв’язок із Батьківщиною.

Знак Київської княжої Держави Володимира Великого

Тризуб є стародавнім українським символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. Найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

Тризуб як державний символ має тисячолітню історію і використовувався князями часів древньої Київської держави Русь. У ній Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоукраїнських, давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.

У книзі «Тризуб і прапор України» український мистецтвознавець Володимир Січинський розповідає таке: «Його використовували на просторі України від Кубані по Нарви, від чернігівських земель до Закарпаття, від десятого до тринадцятого століття від часів Володимира Великого до занепаду Київської і Галицько-Волинської держави. Величезний терен поширення Тризуба, як це бачимо з топографії знахідок, свідчить також про те, що український народ живе на своїй землі понад тисячу років на тих самих теренах. Ці українські кордони виразні й точні, а на їх сторожі немов би символічно стоять Тризуби. Генетично український Тризуб веде початок із Греції – країни, де в старі часи найбільше було розвинене мистецтво, наука, всяке ремесло та уміння. Україна швидше, ніж інші країни, Центральної і навіть Західної Європи, мала можливість черпати знання і уміння з першоджерела найбільшої світової вченості та майстерності. Тоді, коли в Московії, не вміли робити найпримітивніших речей, не знали мурованого будівництва, в Україні процвітало монументальне будівництво, монетарство та вища ступінь державної символіки і емблематики. Тризуб також свідчить про те, що ми, українці, належимо до південно-європейської культурної області Середземного моря, з яким наше Чорне море завжди мало тісний зв’язок. Значення Тризуба як символа було виняткове. Тризуб – символ волі й незалежності українського народу, нації й держави»

Гетьманщина

У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва «лицар із самопалом»). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і Низове Військо Запорозьке, щоправда «низовики» додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація російським царатом автономії Гетьманщини.

24 серпня 2021 року в 30-ту річницю відновлення незалежності Верховна Рада підтримала проєкт закону про великий герб у першому читанні. Згідно із проєктом «з правого боку від Тризуба - воїн-козак із рушницею-мушкетом (герб Війська Запорозького)».

Герб Української Народної Республіки

У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. У часи Української Народної Республіки (УНР) Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату Української Центральної Ради. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розробки долучив знавця старовини Миколу Біляшівського.

«Увійшовши до Генерального Секретаріату, Павло Христюк працював у ньому з властивою йому методичністю. Він був дуже добрий Генеральний Писар… Не дарма його жартома називали “хранитель королівської печаті”, за англійською аналогією. Тоді ж, власне, виникло питання печатки, якою мав би Генеральний Секретаріат стверджувати акти, ноти до чужих урядів. На скликання спеціальної історичної комісії, яка виробила б проект такої печатки, не було часу і тому, після консультації з відомим знавцем нашої старовини, директором Київського музею Біляшівським, постановлено було зробити дві печатки – велику, для особливо важних актів, і малу для поточної праці. Обидві мали в собі Тризуб Володимира. Більшість погодилась на тому, що власне Тризуб, залишений нам суверенними князями Київської Руси, повинен і тепер бути гербом української держави і символом наших визвольних змагань», - розповідає кооператор, публіцист і поет, міністр земельних справ УНР Микола Ковалевський у книзі «При джерелах боротьби».

У листопаді 1917 року III Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку. Тож  питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб. У статті «Український герб», опублікованій в газеті «Народна воля», 25 листопада 1917 року Михайло Грушевський писав: «Кожна держава має знак, котрий зветься її гербом. Українська Народна Республіка, ставши наново державою, самостійною, незалежною, мусила вибрати собі й державний герб. А що вона вже була давніше самостійною державою і тепер відновила державне буття, котрого позбавило її московське насильство, то найбільш натурально звернутись до державних знаків чи гербів, які вживались за старих часів. Найстарший такий знак уживавсь на київських грошах часів Володимира Великого, його бере за герб наша відновлена Українська держава. Се зовсім правильно. Київська держава Володимира Великого була найбільшою українською державою, яку пам’ятає наша історія. Вона обіймала всі тодішні українські землі. Від неї веде початок наше право, письменність, мистецтво, державне і релігійне життя… Народна Українська Республіка, поставивши завданням об’єднати в самостійній Українській державі українські землі й відновити повноту культурного й політично-національного життя, бере за герб старий знак Володимира Великого. Головно же те, що се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державою, політичною й культурною історією».

Гроші також є важливим атрибутом держави. Їх відсутність у 1917 році стала чи не найпершим серйозним викликом для Української Центральної Ради. 1 січня 1918 року діячі УНР ухвалили закон про випуск власних українських грошей. Першою українською банкнотою стала купюра 100 карбованців. Художник-графік Георгій Нарбут розробив дизайн купюри. Прикрасив її зображенням Тризуба й оздобленнями в стилі українського бароко XVII–XVIII століть. Купюра у обіг ввійшла 6 січня 1918-го. Так Тризуб із хрестом над середнім «зубом» у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, карбованих в УНР і став загальновідомим знаком.

Після проголошення 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради самостійності УНР, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовицькою ленінською Росією оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня. Там, 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.

Із протоколу засідання Малої Ради:

«25 лютого 1918 року, місто Коростень. У справі державного герба країни Мала Рада ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого».

За часів Української держави на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським (Гетьманату) Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

За часів Директорії, яку очолював уродженець Полтави Симон Петлюра, гербом відновленої УНР служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.

Після окупації УНР більшовицькою Росією і створення СРСР Тризуб комуністичні ідеологи позиціонували як «ворожий». Російсько-комуністичний тоталітарний режим затаврував Тризуб як «націоналістичний знак». Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали. Однак Державний Центр УНР на еміграції та Уряд УНР в екзилі майже 70 літ поспіль використовували Тризуб як державний знак у еміграції.

Символ боротьби ОУН і УПА

У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу й репрезентував у ХХ столітті різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів (ОУН) був Тризуб із мечем на місці середнього зуба. Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. У зв’язку з проголошенням Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року похідним групам ОУН видали інструкції «Боротьба й діяльність ОУН під час війни» із зобов’язанням вивішувати Тризуби, національні й організаційні прапори на всіх «видних місцях» (будівлях державних установ).

Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії (УПА), яка виборювала незалежність України, воюючи на два фронти - проти російсько-комуністичного та німецького націонал-соціалістичного тоталітарних режимів. Тризуб в УПА - на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. А ще на нагородах та у листівках, брошурах, журналах УПА. Також в УПА практикувалися нарукавні нашивки із Тризубом.

Відновлення забороненого символу і переможний шлях до всенародного визнання

У СРСР, за російсько-комуністичного тоталітарного режиму Тризуб був елементом спротиву. У другій половині ХХ ст. були  спроби нагадати про нього суспільству. У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із Тризубом ще й з написом «Ще не вмерла Україна, і слава і воля» – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.

Кінець століття. «Імперія зла», як називав СРСР Рональд Рейган, тріщить по швах. 8-10 вересня 1989 року, Київ, актова зала політехнічного інституту. Установчі збори Народного Руху України - першої громадсько-політичної сили, яка стала альтернативою Компартії. На видному місці – Тризуб. Локомотивом боротьби за відновлення української державності і забороненої «петлюрівсько-бандерівської» символіки стає Народний Рух України. Тризуб - на одязі, на лацканах піджаків учасників багатотисячних рухівських мітингів за незалежність.

Відновивши незалежність 24 серпня 1991 року та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування державницьких традицій УНР. Тризуб як малий державний герб 19 лютого 1992-го народні депутати затвердили Постановою Верховної Ради. Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави.

Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності. Тризуб і нині об’єднує волонтерів, воїнів російсько-української війни, усіх українських патріотів, які вже восьмий рік захищають незалежність України від зазіхань Кремля на інформаційно-культурних та збройних фронтах.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (за матеріалами офіційного сайту УІНП)

Поділитися:
18 лютого, 20:41 | Блог: УІНП


Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації