Найбільше на світі я ненавиджу, коли хтось заявляє що він не такий як усі. Такі люди викликають якесь змішане почуття жалю і огиди. Як правило, не такий як усі виявляє в собі якусь дрібничку, яка відрізняє його від усіх інших, і надає цій дрібничці колосального значення. Це дає йому підстави зверхньо дивиться на всіх навкруги, бо вони, мовляв, сіра маса. А він, мовляв, - д’Артаньян.
Всі оці нетакі не відрізняються ніякими особливими здібностями чи вміннями, їх фішка - гіпертрофована пиха і самозакоханість, які спираються на якусь фігню. Хтось одягає яскравий одяг, хтось слухає рок-музику, а хтось виявляє в себе на жопі родимку в формі хрестика і вважає себе помазаником Божим. Любитель яскравого одягу зневажає носіїв джинсів, рокер плюється в сторону слухачів попси, а той, що з родимкою, взагалі всіх вважає за гімно.
Я теж не такий, як усі. Я зрозумів це ще в шестирічному віці, коли пішов до школи. На лінійці біля сільської школи стояло дві сотні дітей, і серед них неможливо було знайти двох однакових. Кожен був не такий, як усі. Потім це спостереження постійно підтверджувалось і переросло у впевненість, що всі на світі не такі, як всі. Кожен чимось та й відрізняється. Усі люди однакові у своїй унікальності.
Просто є люди нормальні, а є ненормальні. Нормальні сприймають свою унікальність як належне, не придаючи їй особливого значення. Ненормальні ж через свою безмозкість думають, що унікальність дарована лише їм одним.
Але є люди, які й справді зовсім-зовсім не такі, як усі. Це - люди, які володіють унікальними вміннями. Це люди, на яких поглянеш - і щелепа відвисне.
Але такі люди не б’ють себе п’ятою в груди і не кричать про те, що вони не такі як усі. Їм і так є чим зайнятися. Ви можете так? Ні? Вгамуйте свою пиху.
Автор: 
