Чомусь ніде не натрапив на більш-менш внятну аналітику з цього питання. Сплошна бездумна істерія. З обох боків. Через це довелось кумекати самому.
Значить було два варіанти: підписати якусь бумажку з Росією, або якусь бумажку з ЄС. Обидві бумажки повинні були б полегшити торгівлю. Одразу ж виникає питання: а чому не можна було підписати обидві угоди?! І з Росією, і з ЄС. Он Швейцарія, скажімо, має подібні договори з півсотнею країн - і нічого. Але нам чомусь так не можна. Може в текстах угод є якісь несумісні параграфи, а може просто не можна. Чомусь.
Якщо необхідно обрати лише один варіант, треба поміркувати.
В разі підписання асоціації з ЄС повинно б стати легше торгувати. Їм буде зручніше продавати нам Фольксвагени, нам буде легше продавати їм зерно і пошитий в Україні Адідас. Завдяки цьому хтось з олігархів зможе заробити зайвих десять мільйонів. Або сто. МВФ, чи ЄБРР, чи хто там ще, виділить Україні мільйон мільярдів на хороші справи. Гроші розікрадуть, куплять Лєксуси. Хороші куплять. Європа буде регулярно робити Україні ататат за беззаконня і невиконання умов договору. Стосунки з Росією напружені. Путін вкотре пожаліється на здоров’я Болівара. Для сорока скількох там мільйонів українців абсолютно нічого не зміниться.
Якщо ж вступити до Тайожного союзу, то покращиться взаємна торгівля КрАЗами і Калінами. Росія може зменшить трохи ціну на газ. Завдяки цьому інші олігархи зможуть заробити сто мільйонів. Або десять. Куплять Лєксуси. Європа регулярно робитиме Україні ататат за беззаконня. Стосунки з Росією напружені. Путін пожаліється на здоров’я Болівара. Для пересічних українців абсолютно нічого не зміниться.
Експертна оцінка, як бачимо, не показала суттєвих відмінностей в наслідках. Чому ж тоді люди вийшли на Майдан? Бо вони просто не розуміють, що відбувається. Логіка дуже примітивна: підпишемо з Росією - буде у нас як в Росії, підпишемо з Європою - буде у нас як в Європі. Тим паче багато хто навіть здуру вирішив, що нас хочуть прийняти в ЄС. Усі знають, що в Росії бєспрєдєл. І всі знають, що в Європі порядок і процвітання. Тому людям, ясна річ, хочеться якшатися з ЄС. У всіх є Інтернет, багато хто бував за кордоном, у кожного є знайомі гастарбайтери, які привозять звідти мішки грошей. Усі хочуть жити благополучно, усім хочеться порядок і хороші дороги, усім хочеться мішки грошей.
Опозиційні лідери побачили величезний простір для піару і давай скликати люд. З часів розчарування 2004-го пройшло 9 років, за цей час тодішні школярі стали дорослими. В них кипить кров, вони молоді, наївні, ліняться думати, вірять в існування легких шляхів. Вони ще не розуміють, що насправді вождям на них начхати. До студентів і кукловодів долучаються засліплені відчайдушною надією і ура-патріотизмом романтики. Вони відстоюють європейський вибір. Не вдаючись в деталі і не розуміючи їх. Просто щоб бачити світло в кінці тунелю. Щоб якщо і не рухатись вперед, то хоч стояти мордою до світла.
А потім людей побили. Швидше за все за наказом Януковича і Ко. Якби це була справа рук опонентів Проффесора, то винних давно б уже виявили і публічно лінчували. А так - тишина. Але насправді неважливо, хто стоїть за побиттям. Представники силових структур лупцювали мирних людей, і влада це якщо не організувала, то допустила. Тому їй пора уже.
Майдан після побиття став більш осмисленим. Люди просто хочуть, щоб бандити пішли з влади. Люди готові палити і трощити. Але тут злякались кукловоди. А що, якщо раптом справді Януковича скинуть, і їм доведеться керувати? Та вони ж уявлення не мають, що робити! Їм попіаритись - і все! Тому Яценюк визволяє колег з лап демонстрантів, Кличко з Тягнибоком стримують агресію натовпу. Їм не треба зараз перемога.
Тим не менше цьогорічний Майдан перспективніший за помаранчевий. Бо він не про конкретного чувака, а про ідею, про курс. А навколо ідей гуртуватися - воно надійніше, як казав гєнацвалі Григорій Чхартішвілі. Шкода тільки людей. Вони живуть надією на щасливе завтра, яке ніколи не настане.