Рік 2019 був надзвичайно багатий на подіїї, як для країни вцілому, так і для нашого маленького селища. Зараз він фактично закінчився, тому я думаю, слід підбити підсумки - що стало краще, а що гірше..
На диво, як для любителів кричати "все пропало!", в селищі трапилося багато позитивних подій і змін на краще. Отже про все і по порядку.
Був проданий майновий комплекс колишнього " Білицького молочно-консервного заводу", який стояв руїною уже багато років. Зараз іде його активне переобладнання під досить потужний, як за місцевими мірками, єлеватор. Покупцем виступив місцевий фермер Жук Сергій Миколайович, який займається аграрним бізнесом на теренах Кобеляцького району вже досить давно, тому є великі шанси на вдалу "реінкарнацію" колишнього МКЗ. Багато скептиків скажуть, що ФГ "Громада", здавна відоме своїм невеликим рівнем зарплат для працюючих. Не буду заперечувати, але всерівно це нові робочі місця і краще вже така робота, ніж ніякої.
Подія номер два. Будівництво і запуск супермаркету торгової мережі "МаркетОпт" стали для нашої місцини справжнісінькою сенсацією, на магазин такого класу, біличани чекали давно. Великий асортимент товарів, зручна, чудово освітлена парковка і нові робочі місця. Знову ж таки не обійшлося і без ложки дьогтю - ціни перших днів після відкриття, виявилися тимчасовими, але це звичайний маркетиговий, тому особисто в мене це ніякого подиву не викликало. А здорова конкуренція між магазинами - це благо для покупця.
Подія номер три - був проведений поточно - середній ремонт автодороги Білики-Кобеляки. Робили як завжди - восени, добре хоч не зимою, але ями, в яких відривали колеса, таки зникли. На згадку залишили лише невеликий відрізок недоробленого шлягу, на подільському перехресті "у вербах". Там старе покриття відфрезерували, а шар нового - не поклали. Тому підрядника біличани - водії будуть пам'ятати ще мабуть довго.
Подія номер чотири. Влітку, як це і повинно бути, за кошти селищної ради був проведений ямковий ремонт, фактично всіх вулиць селища, а на вулицях без твердого покриття (так, є і такі) відсипка щебеневою сумішшю з наступним вирівнюванням, тому пересуватися, як пішки, так і на транспорті стало значно зручніше. Шкода лише, що ще радянський асфальт просто "втомлений", втратив свої єксплуатаційні можливості і тому в донедавна ще цілих ділянках, з'являються нові ями. Але з урахуванням того, що найбільший руйнівник доріг селища і навколишніх сіл, Кобеляцький цукровий завод стоїть і його "буряковози" не загиджують і не розбивають все довкола, є надія що ями ліквідують під час наступного ремонту.
А щодо цукрового заводу, то моя особиста думка - навіть краще що він припинив свою діяльнісь і фактично знаходиться на межі розпаду, без нього в селищі стало чистіше і спокійніше. А як же робочі місця? - спитаєте ви. А кому потрібне робоче місце на 3 місяці? Людина ж не ведмідь, в сплячку не впадає..
Смішно навіть читати, тут на "Єхо" що "Астарта" створила в Білицькій сш №1 гурток робототехніки, або кинула ще якусь мізерну подачку, в порівнянні з тією шкодою що вони заподіюють своїм "господарюванням". Про це особливо детально можуть розповісти мешканці села Куст-Кущі, які вже декілька років живуть фактично без дороги, яку зруйнували "фури" з буряком..
Але повернемося до діяльності селищної ради - був проведений капітальний ремонт тротуарів (хоча ще не скрізь), у всіх мікрорайонах селища з'явилися дитячі майданчики, лави, центральний парк став схожим на парк і все селище стало значно чистіше і навіть світліше - з потягу вночі відкривається чудовий вид і не треба гадати котра зупинка за вікном.
Велика шана і подяка всім, хто своїми руками, за досить таки скромні зарплати прибирає селище, ремонтує водогін і каналізацію, вирубує старі дерева, чагарники, косить траву і чистить дороги від снігу. Ви робите велику справу і низький уклін Вам за це..
Також, хоча, знову ж таки, це моя особиста думка, у нас непогано відлажений механізм ведення справ у селищній раді, тут вже заслуга голови, Латиша Юрія Петровича та його заступника Сергія Петрова. Не буду порівнювати з попередниками, але що таке довготривала відсутність водопостачання чи темні вулиці, біличани забули вже давно..
На цій оптимістичній ноті, можна було б і закінчити, але куди ж без темних плям..Отже, перша пляма - у Біликах вже фактично склався "торговий квартал", зона магазинів. І якщо біля Маркетопту все добре, то біля інших магазинів картина зовсім інша. Погане освітлення, лав недостатньо ( хоча раніше їх зовсім не було), не суцільні тротуари і неасфальтована парковка, яка влітку курить пилом, а восени перетворюється на багно. Я розумію, що це більше зона відповідальності підприємців, але селищна влада, теж могла б прикласти руки..
Пляма номер два - тротуари від автобусної зупинки до пожежної частини і вверх по Базарній вулиці. Недоглянуті, заросли деревами і не дочекалися ремонту, на відміну від вулиці Полтавської..
Пляма номер три - освітлення тротуару до автобусної зупинки і центрального (потенційно аварійного перехрестя) біля залізничного переїзду. Так, там випиляли аварійні тополі і там не має стовпів для вуличного освітлення, але чи точно це нездоланна проблема для селищної ради? Підрядних організацій з подібними послугами зараз безліч..
І ще цікавий факт - перед перехрестям відновили всі потрібні знаки, а от зебру чомусь не нанесли, напевне саме там діти не ходять до школи..
А щоб не закінчувати на сумній ноті - мені дуже сподобалося розуміння селищною владою потреби у лікарні, збереженні її приміщення, яке з успіхом, після створення громади, стане і медичним і адміністративним центром селища..
І до речі, реакція на знахідку кісток скіфського періоду на березі Ворскли у мікрорайоні Поділ (читайте статью в "Єхо"), теж була на мою думку цілком адекватною і правильною з боку представників місцевої влади, тому "так тримати"!
Підсумок можливо вийшов трішки задовгий, але насправді він не вмістив і 10 частини успіхів і негараздів селища, але у нас попереду новий рік. І я думаю він буде продуктивний і багатий на події.
А нам всім, я в Новому році бажаю міцного здоров'я, достатку, хороших людей поруч і здіснення всіх планів!
І маю велику надію, що слова Ігора Миколайовича Філоненка "що Білики можуть стати великим хутором" сказані під час закриття свинарника, ніколи не справдяться..
З Наступаючим!