Останні коментарі

Треба. Не зрозуміють Повітковські, Трохимчуки і далі по тексту, названі Зінченком. Але ж є ще ми - громадяни України, українці. Ми любимо свою країну і свою Батьківщину. І не хочемо, щоб різні мірошніченки принижували її своїми нерозумними вчинками і закликами до дій, які в усьому світі даватимуть привід вважати нас дикунами. Хтось грається у політику, хтось заробляє на виборчих компаніях, хтось гріється у нових кріслах. А хтось платить за все це своїм життям на Майдані чи на сході країни. І не важливо, по яку сторону барикад опинилася в цей час людина - в будь-якому випадку матері народжують нас для життя, а не для смерті.

Думаю, не надо было Зинченку писать эту замечательную статью - ведь не поймут! Как говорится, собаки лают, а караван идет. Зинченко - в караване, и этим все сказано.

А ще насамкінець хочу сказати: припиніть, нарешті, змушувати любити тільки вашу політичну силу і незаконно переслідувати тих, хто її критикує. Припиніть цинічно прикриватися сотнею святих імен загиблих на Майдані, бо вже, на жаль, є тисячі полеглих за нашу державу на її Сході. Припиніть прикриватися Україною, яку всі люблять по-своєму, не за вашими шаблонами, але – люблять!
Принагідно усім трохимчукам, філоненкам, поповичам, повітковським та іншій братії, котра штовхає суспільство до громадянського протистояння, хочу сказати мудрими рядками нашого геніального земляка, голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Бориса Ілліча Олійника, до якого цій дрібноті ще ой як далеко:
На отчі креси темна сила суне,
А ваша совість спить собі, німа.
...Не озивайте ім’я Бога всує,
Коли в душі давно його нема.
Уже й дідів своїх у дурні взули
Онуки мудрі, сплюнувши з губи.
...Не озивай ім’я Народу всує,
Коли ти пам’ять Рoду розгубив.
І в час, коли прощення
за провини
Молитимете в Божої Руки, —
Не озивайте всує Україну,
Аби не всохли ваші язики!
На цьому підписуюсь власними ім’ям та прізвищем, даним батьками і не ігнорованим мною за будь-яких обставин – Олександр ЗІНЧЕНКО

Тоді я повірив у щирість Філоненка і, махнувши рукою на нікчемність автора публікації, не скористався пропозицією оприлюднити своє бачення цієї історії. Хоча застеріг Ігоря, що його газету хочуть банально використати як майданчик боротьби проти Зінченка, що навколо мене затіялась брудна гра - є певні люди, які сплять і бачать себе у кріслі редактора «Світлиці», тому готові переступити будь-який Закон. Зверніть увагу: спочатку голова райради приходить в редакцію вивчати «мікроклімат у колективі», а фактично – шукати хоч якийсь компромат на керівника. Не вийшло натиснути таким чином - народилася промова з трибуни. Потім «буксирна бригада» прийшла під стіни редакції на чолі з тим же головою райради. Цього виявилось мало – закидали брехливими скаргами на Зінченка правоохоронців. Коли й це не допомогло – звернулися до Мірошниченка. А той і не прагне зустрітися з обвинувачуваним, негайно й одноосібно виносить вирок, обіцяє розібратися заочно. Все як у найгірші часи 37-го року минулого століття: «польова трійка» працює оперативно!
Оскільки «ЕХО» спровокувало мене повернутися до неприємної теми, пропоную чесним і принциповим журналістам з Кобеляк – любителям уточнювати те, що ніяких уточнень не потребує, - тепер уточнити і мою «неточність». Маю на увазі липневу статтю, автором якої я назвав Дмитра Трохимчука, хоча і в газеті, і на вашому сайті вона підписана Олександром Повітковським. Як і розповіді про інші заходи, на яких буває таки ж Трохимчук, а позначені вони Повітковським. Уточніть, будь ласка, цю химерію: чи то псевдоніми у вас в моді, чи Трохимчук – колишній працівник нашої редакції – надумав відмовитися від батьківського імені-прізвища, чи є якась інша причина, що змушує чоловіка ховатися за надуманим йменням, як боягузик за парканом?

Між іншим, подібне трапляється не вперше. Пригадую попередній випадок з цією ж газетою, яка в липні розмістила репортаж Дмитра Трохимчука про чергову сесію Новосанжарської районної ради. «На закуску» перед депутатами виступив «представник громадськості», чиє прізвище «ЕХО» від 25 липня назвати «забуло», зате Зінченка сумлінно назвало кілька разів. Так от, цей чоловік у «різному» вийшов за трибуну і пафосно оголосив, що «повний аналіз тенденційних матеріалів газети «Світлиця» буде надано у відповідну комісію райради для розгляду, оцінки і висновків». І тільки так! У телефонній розмові з Ігорем Філоненком – журналістом, до речі, досвідченим – я поцікавився, що значить оте «повний аналіз матеріалів»? Я розумію, що любитель виступати з трибуни - колишній ревізор, його й донині хлібом не годуй, дай когось перевірити й проаналізувати. Але ж фактично він оголосив про створення у нашому районі цензури, яка у свою чергу заборонена нормами шістьох різних Законів України та ще й п’ятнадцятою статтею Конституції! Завтра той самий пенсіонер з нестримною сверблячкою когось ревізувати прийде й до вас! Яку, зрештою, громаду він представляє і хто йому дав ці повноваження? То хіба варто з помпезністю виносити фактично антиконституційні заклики на люди? Хай уже ми – комунальні, значить залежні, та ще й боязкі; хай районна рада підіграє своїм придворним ад’ютантам, випускаючи їх за трибуну, але ж ви – преса приватна, хочете зватися незалежними!
Знаєте, що відповів Філоненко? Що з моїми аргументами погоджується стовідсотково; що заклики безіменного «представника громадськості» справді протиправні; що він, як редактор, поставив цю публікацію необачно, тобто не читаючи. Відтак просить вибачення за це і готовий надати газетну площу для моєї відповіді…

Здивував мене й останній рядок цього уточнення – про війну. Наскільки можна зрозуміти, пана Мірошниченка обурює, що хтось із журналістів про неї розказує чи показує, тих він у першу чергу викидає з кабінетів. Можу порадити молодому нардепу накинути полуду на очі й не помічати ніякої війни, спокійнісінько кататися на своєму шикарному БМВ 5-ї серії просторами ще не окупованої України. Бо, хоч хай там у Мірошниченка піна біля рота закипає, наша «Світлиця» писала, пише і буде писати і про війну, і про мобілізованих земляків, про їх родини, про волонтерів. Писатиме про нашого колегу, водія і фотокора Женю Масю, який вже два місяці на захисті держави, зараз під Чугуєвом служить помічником гранатометника, готується до передислокації в район Слов’янська. Друкуватиме публікації Лариси Радіонової, котра вимушено перебралася з окупованого Донецька в Нові Санжари і ми тимчасово знайшли для неї робоче місце. Писатиме попри чиїсь лють і агресію.
Але вся ця метушня - ще пів біди. Коли я зачепився оком за ярлик «русофоб», ледь зо сміху не помер. Це ж після якого наркозу ви, хлопці, писали свою замітку, сором’язливо ховаючись, ніби нашкодивши, за коротким підписом «Наш кор.»? Вочевидь, у прагненні хоч якось підсолити Зінченку, забули уточнити значення слова, відомого з часів Наполеона. А ще претендуєте на лаври поціновувачів рідної мови! Виходить, прагнете мене позбутись за «неприязнь, ненависть, ворожість, загалом негативне ставлення до Росії, росіян та їх мови» - я процитував зі словника тлумачення слова «русофобія». Тепер уявляю, з яким пафосом «русофоб Мірошниченко» звертатиметься у відповідний комітет з приводу «русофоба Зінченка», «бо той не русофоб»! Раджу творцям «ЕХО» спішно ще раз уточнити вже уточнену свою неточність, інакше й кури будуть сміятися над вашими «шедеврами» бульварного блюзнірства.

Але, виявляється, я дуже помилився! Упродовж кількох днів позиція кобеляцьких журналістів змінилася на півоберта, тому й хотілося запитати: власне, яку неточність ви хотіли уточнити? І в першій, і в наступній публікації, як не крути, столичний зайда напоумив присутніх «викинути із кабінету журналіста, який у минулому критикував політичну силу, котру він представляє». У лапках - дослівна цитата Філоненка, яку він спочатку назвав такою, що «претендує на статус скандальної».
Що ж трапилося за тиждень і чому редактор «ЕХО» раптом порачкував? Суть, як бачимо, не змінилася, перевернулася з ніг на голову позиція творців «ЕХО». Не буду стверджувати, що хтось на Ігоря Філоненка чи на Сергія Поповича (власника тижневика) натиснув чи й пригрозив, бо такими фактами не володію. А ось що прагнули, аби моє прізвище в тіні негативу прозвучало у їхній газеті – факт неспростовний. Уявляю, як запишалися ці автори, гадаючи, що пустили між люди достойного справжніх журналістів зубоскалика! Не вийшло б так, що самим треба звиватися, як вужі на пательні, рятуючи честь свого замазаного цим «уточненням» медійного мундира.
Говоритиму по суті. Ще раз уважно перечитайте куций діалог Мірошниченка з його новосанжарськими прихильниками, поданий на шпальтах тижневика. По-перше, зверніть увагу на риторику будівничих нового життя в Україні: що значить «позбутися редактора місцевої комунальної газети»? Відтяти йому голову, як відтяли Гонгадзе, заслати на Соловки чи кинути за грати? А, здогадуюсь! Звичайно ж – люструвати! І тільки через сміттєбаки, бо інакше ж не можна – не буде ні дешевого піару, ні смачної картинки для проросійських телеканалів, та й закон про очищення влади не передбачає якихось люстрацій журналістам. Клята демократія! Словом, самі Закони пишемо, до розбудови правової держави закликаємо, потім самі ці Закони порушуємо і водночас хочемо називатися цивілізованими, пнемося до Європи…

Перечитав цю публікацію і піймав себе на думці: от би побільше таких статей у газетах! Про те, що сьогодні болить, крає душу, обпікає материнською сльозою. Про оборонців Вітчизни – молодих хлопців, відірваних відроботи, сімей, домівок. Про те, як військові генерали про них забувають… А ми – все про якусь мишачу вовтузню, про якісь архіважливі і суспільно значимі «уточнення», про історичну заяву нардепа Мірошниченка – спочатку в попередньому номері газети «ЕХО», потім ще й на сайті.
Не будучи любителем писати «в нікуди» якісь коментарі, спочатку махнув рукою. Потім друзі переконали: відповідь треба давати, бо виходить неправильно, коли твоє справжнє ім’я паплюжать ті, хто боязливо ховається за прізвиськами. Принагідно згадавши мудру приказку «якщо душа не їла часнику, то й смердіти не буде», тобто якщо нема чого ховатись, то називайся власним іменем. Відтак вирішив викласти свої думки, навіть якщо вони комусь будуть не до смаку.
Отже, прочитавши «уточнення», двічі я спробував додзвонитися до редактора Кобеляцького тижневика Ігоря Філоненка, але першого разу слухавку увімкнула якась жінка і повідомила, що Ігор за кермом автівки, а наступного разу чулися тільки довгі гудки виклику…
За тиждень до цього, після попередньої публікації про візит Мірошниченка до Нових Санжар, було інакше. Ігор відразу відгукнувся на мій дзвінок і сам же розповів, що на тій зустрічі йшлося конкретно про Зінченка, тобто про мене. «Дмитро Трохимчук на дві сторінки написав статтю, та я відхилив її. Бо негоже затівати сварку ще й між колегами, тим більше, що Мірошниченко закликає до неправомірних дій. Від таких гарячих голів будь-хто може постраждати…». Таку свою позицію озвучив Філоненко і не буду приховувати – вона викликали у мене повагу. Не тому, що він став на захист колеги – він став на захист Закону. І цим багато чого було сказано.

Цікаво, а де ж збиралися ті факти, про які пише гість? Офіційна перевірка редакції була чи може у них там крот завівся, шо під Зінченка риє? Відкіля така обізнаність, шо Зінченко - злочинець? Якшо гість знає, хай розкаже всім, скільки конкретно бабок дала нова влада редакції? Бо може ж і правда не дала нічого, а ви вереск здіймаєте: комунальна, за кошти громади...

Гість,газета хоть и комунальная, но когда органы денег не выднляют, то музыку заказывают подписчики, и если они платят, значит им нравится Зинченка писание, не фиг тоохтеть, На каждый товар есть свой покупатель.Власти нужно считаться, именно с подписчиками-Или власть хочет чтобы тираж был как у "районки",Не хочется признавать многим, но газета хорошая,и Зинченко как руководитель молодец, что столько времени ее удерживает на плаву.

В останій час він підписується колективом газети...А по вказаним фактам докази є, тільки нашій прокуратурі і міліції нас..ти на них. Вони банально відписками займаються. Ще раз пишу - газета КОМУНАЛЬНА, тобто фінансується за кошти ГРОМАДИ і ГРОМАДА в праві знати куди вони витрачаються...

І до циганки не треба ходити- грошики хоче від Жука. Балалайку.

чиста ЗАКАЗУХА...

Лідія Чернига, а яка агрофірма обробляє ваші паї (паї ваших родичів)?? А скільком людям ВИ забезпечили робочі місця, чи оформлені вони взагалі, а ваше приміщення??? Почніть з себе, а потім критикуйте інших. А яку торгову націнку робите Ви, справедливу? "Альтруїстка" Ви наша... Людина, що дуже голосно кричить ЯЯЯ "така чесна", завжди має завуальовані і приховані наміри..

Не отрицаю,сам не знаю.Но мы говорим о статье в "ЕХО",а не обо мне.А в статье говорится о Мирошниченко и Зинченко.Наталья,я же не взялся говорить об ваших "личностных прелестях".

А я где то говорил что Зинченко одинок.Нет таких писак много ,просто в статье именно про него.Да ,того же Чикотило несколько раз задерживали органы и могли его остановить раньше,сберечь несколько жизней,но вот таким как вы с Натальей "защитникам" надо было побольше улик.Вот их сомненья и .....Да ладно.Сколько людей,сколько мнений.

Гамлет, какой только можно придумать бред,это у Вас от избытка ума. Чикатило назвать можете убийцей.Его органы и суд установили, а потом он стал Чикатило и теперь Вы можете это говорить.Гамлет, а Филоненко Паршевлюку не платил,чтобы долбил Шовкопляса, или сейчас Трохимчуку.А Девятко Реку не пиарила в Злагоде.Журналистика для того, чтобы была сенсация и читали газету.Кулик вон не стесняется даже нецензурных слов,чтобы привлечь к себе изберателей. Так что не нужно гнать тут чушь,еще и про секретар вспоминать, тоже мне праведник нашелся-Бить или не бить?

Адміне! Пропоную видалити всі коментарі, написані російською мовою.Чому ігнорують чудову нашу мову?

Гамлет, я Вас не знаю, но судя по Вашим размышленьям, тоже могу могу делать некоторые выводы, например, что Вы человек очень субьективный, несправедливый, иногда может быть даже лживый, используете в своих сужденьях только предположения, но выдаете их за правду, за состоявшийся факт. Могу также какой-нибудь анекдот подставить. Я понимаю, Вы не судья, можете не соблюдать все юридические нюансы, но не дай Бог Вам быть судьей с таким подходом к оценке человека. Как говорится, не судите, да не судимы будете... Неизвестно, как бы Вы поступали на месте Зинченка.

Правильно написано піаряться одиниці а гроші та продукти зносять прості люди про яких ніде ні слова

Наталья,Вы нехотите меня услышать.Как Вам еще обьяснить?Ну Чикатило,например,я никогда не видел как он убивал людей,но имею основания назвать его убийцей.Так и с Зинченком,я действительно не видел как ему заносят деньги, но анализирую его статьи и делаю вывод:"Проплаченый писака он ,однозначно"Что касается зарплаты журналиста,так вспомнил старую история:"Встречаются два начальника ,один другому говорит вот у меня две красивые секретарши,но одна получает в два раза больше ,потому что спит со мной.А собеседник ему говорит:"Глупо это, у меня так же две красивые секретарши ,сплю с одной ,но плачу им одинаково,одной за секс,другой что бы жене не сказала".Вот так и Зинченку платят за заказные статьи на одну тему и за молчание поиным событиям.

"Очевидные" - от слов "очами видеть". Получается, вы видели, как Зинченку заказывают статьи и платят за них? Тогда идите к прокурору! А не можете - не порождайте слухи, вы же не базарная бабка. Или думаете, что зарплата журналиста - это "проплата за статьи"? На самом деле так оно и есть, но в этом никакого криминала, между прочим.
Кстати, а почему Гисть не ответил, почему он прячется за псевдоним? Наверное, боится быть наказанным за личное вранье?

ну вот,наконец начал просыпатся разум.Истина,с этой фразой я согласен на все 100.

Конечно нестыдно,это же не "таврия".Одного поля ягоды,только заказчики разные.

Непойму,вы что ожидаете,что здесь коментарии прокурор пишет.Какие вам доказательства,купюры меченые,или копии протоколов о передаче денег выложить?ведь об очевидных вещах говорим.

Що Ви?Докази в кожному номері "Світлиці"Наприклад в останньому куча політичної реклами про того ж Лотоуса,такий вже благодіяч.І поряд облив грязюкою Його опонента-Реку.Так що проплачений піарщик ваш Зінченко.

Які ще докази вам,Наталья треба.

Пригадую кадри - там для прикладу проводили експеримент на пацюках. Показували різницю ц поведінці звичайних пацюків, та нагодованих їдою із новітніми добавками, що стимулюють задоволення та заспокоєння.

Безумовно все це можна зробити як шоу для кадрів. Але ж навіть для того щоб зняти такі кадри, добавки все одно ж треба розробити? А от же вже ясно те, що такі добавки реальність, і ця штука дієва - як мінімум.

Ще буквально вчора ми сміялися із тих хто говорив про глобальне потепління, а вже сьогодні нам зовсім не до сміху. Впевнений я, що зі сприйняттям таких технологій все буде аналогічно.