Останні коментарі

одне не розумію, чого всі прицепились до свинарника, мені особисто він не воняє, начебто і гроші до бюджету платять не погано, і зарплату свою витрачають в магазинах наших, були "руські" стали "тунгуські"...

А Бажан і Кіщенко - це "сірі кардинали" Біликів . Серед кандидатів не має жодної самостійної особи - всі кандидати чітко поділені між тими хто за та проти свинокомплексу! Переможе Чорна чи Петров буде в Біликах свій майдан , який організує Завалій " со товаріщі" , переможе Завалій ,Орлов - буде війна з свинями , переможе Левонтівцева чи Латиш - будуть лавірувати як ота макака - чи до розумних чи до красивих, ну а Калюжний - то зовсім сіра конячка про яку ніхто толком нічого не знає - вірніше ще не зрозуміли - він за свиней чи проти !

Люди може і не ведуться, а адмінресурс, як завжди, в ділі:Кабачка з райради опікується Блоком Порошенка і Чернецьким(ще й на фото позує-плює на закон), Шевченчиха з РДА-Народним фронтом і Рекою.Нічого не змінилось на низах, не буде діла на верхах.

Позитивний результат від нових облич буде тоді, коли новими обличчями будуть ті, хто зараз на сході - хто на собі буквально відчув ціну України.

Але саме по тій же причині, що ті хлопці понесуть за собою позитивний результат, у парламент не попаде жоден із них.

а где Бажан, Кищенко?

Ось буквально у вівторок цього тижня, працівниця одного із магазинів що поруч біля підкови, висловилася мені буквально так:

- А я голосуватиму за Ляшка. Коломойський йому предлагав 50 млн. доларів щоб він прийняв у свою партію "потрібних" людей, а Ляшко не погодився

- А звідки така інформація?

- На прошлому тижні по телику показували пряму трансляцію із ради, там Ляшко депутатам розповідав про цей випадок, щоб ті також не велися на Коломойського.

Те що у парламент потраплять нові бличчя, це не надія, а 100%-ва гарантія. Чому ? Тому що власне це і є основним завданням виборів - позатикати роти бикоті "новими обличчами". Це те чого вимагав майдан, це те що було обіцяно майдану, а от же це те що потрібно виконати. Але не для справи, а для показухи. Виконати потрібно на "професійному" рівні. І тому результат із тих нових облич, у кращому випадку буде дорівнювати нолю, а то і мінусу. Авторе - ви свідома людина, не будьте хоч ви наївними.

По-перше, добре що модератор вже не тормозить коменти.По- друге,цікаво,якщо завтра політичний вітер буде в протилежну сторону,чи буде:"ще раз про мірошниченка-2".По-третє,що таке :"автор "ЕХО"?Лохонуться міг один працівник,так назвіть його.А то скоро під статьями журналістів -напівфабрикатів будете підписувати:"Слова невідомого",або "доброзичливець".По -четверте,з русофобом прольот конкретний.По- п"яте незалежної преси не існує!Але концентація "лапші" може бути різна.

Може і я тупий далі нікуди, але я також нічого не зрозумів. По-перше не зрозумів навіщо цей текст під цієї статтею, а не під уточненням про Мірошниченка. Ну Бог з ним, Зінченко мабуть хотів, щоб його коментарі біли помітніші, бо під тією новиною уже насрали далі нікуди. Але ж, по-друге, я не зрозумів і всього іншого, окрім того, що Зінченко вимагає повідомити, хто справжній автор якоїсь статті, надрукованої 25 липня (хоч би назву її написав чи що?). Ну і ще те, що Зінченка хтось хоче змістити. А все решта - якийсь сумбур, вибачте. «ЕХО» когось підтримує, якусь політичну силу (яку?) тому що в ньому надрукована спочатку осудлива стаття про некоректне поводження Мірошниченка, а потім надруковане уточнення, в якому приводиться цитата слів Мірошниченка яка суті не змінює. І?
Може у мене просто мало інфи по темі, тому «невкурив»...

Змінено 17.10.2014, 12:17

Уважаемый Иван, теперь действительно уважаемый! Может быть я не очень умная и совсем не хочу показаться супер умной но обьяснить вам в двух словах мне действительно сложно, нужно просто внимательнее перечитать статью и все - там многое сказано и о Филоненко, и о Трофимчуке, и о Поповиче - собственнике газеты. А вот кто такой Супрун? А что под этой статьей высказался - это несущественно, просто автор начал с комментария статьи Диденко.
Мой презент Ольге за прекрасный стих.

Ох всі розумні шо капець. Так візьміть і поясніть якшо вам все понятно. А то робите з себе тіпа умних. Дайте відповідь на мої питання. Хіба це так важко? І шо я не правий шо дивна його відповідь під статтею діденка та ще й про АТО. А зінченка згадано тут Посилання на exo.in.ua

І я небоюся себе назвати Іван Слісаренко і шо я тепер супер сміливий і розумний шо написав своє настояще імя?

Читач, мне вас искренне жаль, если не понимаете. Прочтите еще раз, может быть поймете. Там все ясно. Наверное, Зинченка ничего не испугало, если он подписался своим именем, а не "писатель", например. Почему если поделился своими мыслями - сразу "испугался"?

Читав довго, пробував поняти шо хоче сказати зінченко так і непоняв. Ніби все написано розумно а нічого не ясно шо зробив філоненко шо зробив трохимчук до чого тут попович яким боком супрун уплетений? Чого це написано під цією статтьою а не під уточненням? Посилання на exo.in.ua І шо такого написаного в уточненні страшного шо так злякало зінченка? Хтось може мені розяснити?

«Не суди да не судим будешь»

Как часто мы к другим бываем строги,
Торжественно стараясь уличить.
Как часто, сыпя в спины им упреки,
Мы добродетели пытаемся учить.

Куда уж проще, есть закон морали,
Устои общества, что можно – что нельзя.
Их с детства в наших семьях прививали,
И эти знания даны ведь нам не зря.

Но эти правила трактуем однобоко.
Стараемся мы щепку отыскать,
Придирчиво смотря в чужое око,
Вместо того чтоб у себя бревно достать.

Куда приятней мнить себя святым,
Не замечать, что мы порой жестоки.
Легко читать нотации другим,
Сложней признать своей души пороки.

Давайте будем честными с собой
И вглубь заглянем мыслей наших тайных,
Ведь не всегда сверкают чистотой
Поступки наши, помыслы, желанья.

Мы осуждаем тех, кто не вписался
В пределы рамок ведомых лишь нам
И четвертуем тех, кто ошибался,
Запутавшись, стремящихся к мечтам.

Мы, раздражаясь, просто так, от скуки,
Бросаем людям грубые слова
И не испытываем тягостные муки
От мысли, что обидели мы зря.

А сколько раз мы проходили мимо
Протянутой руки, молящих глаз.
И отвернувшись, усмехаясь криво,
Ругательства бормочем каждый раз.

Мы ставим выше всех свои лишь беды,
Жалеем в этой жизни лишь себя.
Подумаешь, что где-то инвалиды
Без пищи, без одежды, без жилья.

Но если на мгновение отбросить
Эгоистичной спеси нашей дым,
Вдруг сердца тихий стук доносит:
Не осуждай, не будешь сам судим.

Треба. Не зрозуміють Повітковські, Трохимчуки і далі по тексту, названі Зінченком. Але ж є ще ми - громадяни України, українці. Ми любимо свою країну і свою Батьківщину. І не хочемо, щоб різні мірошніченки принижували її своїми нерозумними вчинками і закликами до дій, які в усьому світі даватимуть привід вважати нас дикунами. Хтось грається у політику, хтось заробляє на виборчих компаніях, хтось гріється у нових кріслах. А хтось платить за все це своїм життям на Майдані чи на сході країни. І не важливо, по яку сторону барикад опинилася в цей час людина - в будь-якому випадку матері народжують нас для життя, а не для смерті.

Думаю, не надо было Зинченку писать эту замечательную статью - ведь не поймут! Как говорится, собаки лают, а караван идет. Зинченко - в караване, и этим все сказано.

А ще насамкінець хочу сказати: припиніть, нарешті, змушувати любити тільки вашу політичну силу і незаконно переслідувати тих, хто її критикує. Припиніть цинічно прикриватися сотнею святих імен загиблих на Майдані, бо вже, на жаль, є тисячі полеглих за нашу державу на її Сході. Припиніть прикриватися Україною, яку всі люблять по-своєму, не за вашими шаблонами, але – люблять!
Принагідно усім трохимчукам, філоненкам, поповичам, повітковським та іншій братії, котра штовхає суспільство до громадянського протистояння, хочу сказати мудрими рядками нашого геніального земляка, голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Бориса Ілліча Олійника, до якого цій дрібноті ще ой як далеко:
На отчі креси темна сила суне,
А ваша совість спить собі, німа.
...Не озивайте ім’я Бога всує,
Коли в душі давно його нема.
Уже й дідів своїх у дурні взули
Онуки мудрі, сплюнувши з губи.
...Не озивай ім’я Народу всує,
Коли ти пам’ять Рoду розгубив.
І в час, коли прощення
за провини
Молитимете в Божої Руки, —
Не озивайте всує Україну,
Аби не всохли ваші язики!
На цьому підписуюсь власними ім’ям та прізвищем, даним батьками і не ігнорованим мною за будь-яких обставин – Олександр ЗІНЧЕНКО

Тоді я повірив у щирість Філоненка і, махнувши рукою на нікчемність автора публікації, не скористався пропозицією оприлюднити своє бачення цієї історії. Хоча застеріг Ігоря, що його газету хочуть банально використати як майданчик боротьби проти Зінченка, що навколо мене затіялась брудна гра - є певні люди, які сплять і бачать себе у кріслі редактора «Світлиці», тому готові переступити будь-який Закон. Зверніть увагу: спочатку голова райради приходить в редакцію вивчати «мікроклімат у колективі», а фактично – шукати хоч якийсь компромат на керівника. Не вийшло натиснути таким чином - народилася промова з трибуни. Потім «буксирна бригада» прийшла під стіни редакції на чолі з тим же головою райради. Цього виявилось мало – закидали брехливими скаргами на Зінченка правоохоронців. Коли й це не допомогло – звернулися до Мірошниченка. А той і не прагне зустрітися з обвинувачуваним, негайно й одноосібно виносить вирок, обіцяє розібратися заочно. Все як у найгірші часи 37-го року минулого століття: «польова трійка» працює оперативно!
Оскільки «ЕХО» спровокувало мене повернутися до неприємної теми, пропоную чесним і принциповим журналістам з Кобеляк – любителям уточнювати те, що ніяких уточнень не потребує, - тепер уточнити і мою «неточність». Маю на увазі липневу статтю, автором якої я назвав Дмитра Трохимчука, хоча і в газеті, і на вашому сайті вона підписана Олександром Повітковським. Як і розповіді про інші заходи, на яких буває таки ж Трохимчук, а позначені вони Повітковським. Уточніть, будь ласка, цю химерію: чи то псевдоніми у вас в моді, чи Трохимчук – колишній працівник нашої редакції – надумав відмовитися від батьківського імені-прізвища, чи є якась інша причина, що змушує чоловіка ховатися за надуманим йменням, як боягузик за парканом?

Між іншим, подібне трапляється не вперше. Пригадую попередній випадок з цією ж газетою, яка в липні розмістила репортаж Дмитра Трохимчука про чергову сесію Новосанжарської районної ради. «На закуску» перед депутатами виступив «представник громадськості», чиє прізвище «ЕХО» від 25 липня назвати «забуло», зате Зінченка сумлінно назвало кілька разів. Так от, цей чоловік у «різному» вийшов за трибуну і пафосно оголосив, що «повний аналіз тенденційних матеріалів газети «Світлиця» буде надано у відповідну комісію райради для розгляду, оцінки і висновків». І тільки так! У телефонній розмові з Ігорем Філоненком – журналістом, до речі, досвідченим – я поцікавився, що значить оте «повний аналіз матеріалів»? Я розумію, що любитель виступати з трибуни - колишній ревізор, його й донині хлібом не годуй, дай когось перевірити й проаналізувати. Але ж фактично він оголосив про створення у нашому районі цензури, яка у свою чергу заборонена нормами шістьох різних Законів України та ще й п’ятнадцятою статтею Конституції! Завтра той самий пенсіонер з нестримною сверблячкою когось ревізувати прийде й до вас! Яку, зрештою, громаду він представляє і хто йому дав ці повноваження? То хіба варто з помпезністю виносити фактично антиконституційні заклики на люди? Хай уже ми – комунальні, значить залежні, та ще й боязкі; хай районна рада підіграє своїм придворним ад’ютантам, випускаючи їх за трибуну, але ж ви – преса приватна, хочете зватися незалежними!
Знаєте, що відповів Філоненко? Що з моїми аргументами погоджується стовідсотково; що заклики безіменного «представника громадськості» справді протиправні; що він, як редактор, поставив цю публікацію необачно, тобто не читаючи. Відтак просить вибачення за це і готовий надати газетну площу для моєї відповіді…

Здивував мене й останній рядок цього уточнення – про війну. Наскільки можна зрозуміти, пана Мірошниченка обурює, що хтось із журналістів про неї розказує чи показує, тих він у першу чергу викидає з кабінетів. Можу порадити молодому нардепу накинути полуду на очі й не помічати ніякої війни, спокійнісінько кататися на своєму шикарному БМВ 5-ї серії просторами ще не окупованої України. Бо, хоч хай там у Мірошниченка піна біля рота закипає, наша «Світлиця» писала, пише і буде писати і про війну, і про мобілізованих земляків, про їх родини, про волонтерів. Писатиме про нашого колегу, водія і фотокора Женю Масю, який вже два місяці на захисті держави, зараз під Чугуєвом служить помічником гранатометника, готується до передислокації в район Слов’янська. Друкуватиме публікації Лариси Радіонової, котра вимушено перебралася з окупованого Донецька в Нові Санжари і ми тимчасово знайшли для неї робоче місце. Писатиме попри чиїсь лють і агресію.
Але вся ця метушня - ще пів біди. Коли я зачепився оком за ярлик «русофоб», ледь зо сміху не помер. Це ж після якого наркозу ви, хлопці, писали свою замітку, сором’язливо ховаючись, ніби нашкодивши, за коротким підписом «Наш кор.»? Вочевидь, у прагненні хоч якось підсолити Зінченку, забули уточнити значення слова, відомого з часів Наполеона. А ще претендуєте на лаври поціновувачів рідної мови! Виходить, прагнете мене позбутись за «неприязнь, ненависть, ворожість, загалом негативне ставлення до Росії, росіян та їх мови» - я процитував зі словника тлумачення слова «русофобія». Тепер уявляю, з яким пафосом «русофоб Мірошниченко» звертатиметься у відповідний комітет з приводу «русофоба Зінченка», «бо той не русофоб»! Раджу творцям «ЕХО» спішно ще раз уточнити вже уточнену свою неточність, інакше й кури будуть сміятися над вашими «шедеврами» бульварного блюзнірства.

Але, виявляється, я дуже помилився! Упродовж кількох днів позиція кобеляцьких журналістів змінилася на півоберта, тому й хотілося запитати: власне, яку неточність ви хотіли уточнити? І в першій, і в наступній публікації, як не крути, столичний зайда напоумив присутніх «викинути із кабінету журналіста, який у минулому критикував політичну силу, котру він представляє». У лапках - дослівна цитата Філоненка, яку він спочатку назвав такою, що «претендує на статус скандальної».
Що ж трапилося за тиждень і чому редактор «ЕХО» раптом порачкував? Суть, як бачимо, не змінилася, перевернулася з ніг на голову позиція творців «ЕХО». Не буду стверджувати, що хтось на Ігоря Філоненка чи на Сергія Поповича (власника тижневика) натиснув чи й пригрозив, бо такими фактами не володію. А ось що прагнули, аби моє прізвище в тіні негативу прозвучало у їхній газеті – факт неспростовний. Уявляю, як запишалися ці автори, гадаючи, що пустили між люди достойного справжніх журналістів зубоскалика! Не вийшло б так, що самим треба звиватися, як вужі на пательні, рятуючи честь свого замазаного цим «уточненням» медійного мундира.
Говоритиму по суті. Ще раз уважно перечитайте куций діалог Мірошниченка з його новосанжарськими прихильниками, поданий на шпальтах тижневика. По-перше, зверніть увагу на риторику будівничих нового життя в Україні: що значить «позбутися редактора місцевої комунальної газети»? Відтяти йому голову, як відтяли Гонгадзе, заслати на Соловки чи кинути за грати? А, здогадуюсь! Звичайно ж – люструвати! І тільки через сміттєбаки, бо інакше ж не можна – не буде ні дешевого піару, ні смачної картинки для проросійських телеканалів, та й закон про очищення влади не передбачає якихось люстрацій журналістам. Клята демократія! Словом, самі Закони пишемо, до розбудови правової держави закликаємо, потім самі ці Закони порушуємо і водночас хочемо називатися цивілізованими, пнемося до Європи…

Перечитав цю публікацію і піймав себе на думці: от би побільше таких статей у газетах! Про те, що сьогодні болить, крає душу, обпікає материнською сльозою. Про оборонців Вітчизни – молодих хлопців, відірваних відроботи, сімей, домівок. Про те, як військові генерали про них забувають… А ми – все про якусь мишачу вовтузню, про якісь архіважливі і суспільно значимі «уточнення», про історичну заяву нардепа Мірошниченка – спочатку в попередньому номері газети «ЕХО», потім ще й на сайті.
Не будучи любителем писати «в нікуди» якісь коментарі, спочатку махнув рукою. Потім друзі переконали: відповідь треба давати, бо виходить неправильно, коли твоє справжнє ім’я паплюжать ті, хто боязливо ховається за прізвиськами. Принагідно згадавши мудру приказку «якщо душа не їла часнику, то й смердіти не буде», тобто якщо нема чого ховатись, то називайся власним іменем. Відтак вирішив викласти свої думки, навіть якщо вони комусь будуть не до смаку.
Отже, прочитавши «уточнення», двічі я спробував додзвонитися до редактора Кобеляцького тижневика Ігоря Філоненка, але першого разу слухавку увімкнула якась жінка і повідомила, що Ігор за кермом автівки, а наступного разу чулися тільки довгі гудки виклику…
За тиждень до цього, після попередньої публікації про візит Мірошниченка до Нових Санжар, було інакше. Ігор відразу відгукнувся на мій дзвінок і сам же розповів, що на тій зустрічі йшлося конкретно про Зінченка, тобто про мене. «Дмитро Трохимчук на дві сторінки написав статтю, та я відхилив її. Бо негоже затівати сварку ще й між колегами, тим більше, що Мірошниченко закликає до неправомірних дій. Від таких гарячих голів будь-хто може постраждати…». Таку свою позицію озвучив Філоненко і не буду приховувати – вона викликали у мене повагу. Не тому, що він став на захист колеги – він став на захист Закону. І цим багато чого було сказано.

Цікаво, а де ж збиралися ті факти, про які пише гість? Офіційна перевірка редакції була чи може у них там крот завівся, шо під Зінченка риє? Відкіля така обізнаність, шо Зінченко - злочинець? Якшо гість знає, хай розкаже всім, скільки конкретно бабок дала нова влада редакції? Бо може ж і правда не дала нічого, а ви вереск здіймаєте: комунальна, за кошти громади...

Гість,газета хоть и комунальная, но когда органы денег не выднляют, то музыку заказывают подписчики, и если они платят, значит им нравится Зинченка писание, не фиг тоохтеть, На каждый товар есть свой покупатель.Власти нужно считаться, именно с подписчиками-Или власть хочет чтобы тираж был как у "районки",Не хочется признавать многим, но газета хорошая,и Зинченко как руководитель молодец, что столько времени ее удерживает на плаву.

В останій час він підписується колективом газети...А по вказаним фактам докази є, тільки нашій прокуратурі і міліції нас..ти на них. Вони банально відписками займаються. Ще раз пишу - газета КОМУНАЛЬНА, тобто фінансується за кошти ГРОМАДИ і ГРОМАДА в праві знати куди вони витрачаються...

І до циганки не треба ходити- грошики хоче від Жука. Балалайку.