— Володимире Вікторовичу, маємо законопроект неоднозначний. Чи виправдовує його обговорення на полтавському рівні Ваші сподівання?
— Сподівався, що буде активна життєва позиція у нашого бізнесу середнього і малого. Так воно і вийшло. Тому що, розумієте, закони приймаються у державі для людей і повинні бути такі, щоб людей вони задовольняли. Звичайно, Податковий кодекс не може задовольнити всіх, тому що кожна людина хоче якомога менше платити податків. Але тут повинен бути консенсус між державою і її громадянами. Держава, зокрема, має створювати такі умови для підприємців, щоб вони мали можливість платити податки, при цьому заробляючи набагато більше. Але кожний із нас має розуміти, що Державний бюджет формується із податків, тому їх платити необхідно. Обговорення, якщо вони активно пройдуть не тільки у нас, а й по всій Україні, принесуть багато пропозицій і критики. Це все ми донесемо до депутатів Верховної Ради. І буде прийнятий той закон, який буде максимально відповідати вимогам як держави, так і її громадян.
— Розмовляла з деякими підприємцями, вони говорять, що попередня редакція закону була краща, ніж ця. Чому так, на Вашу думку, сталося?
— Якби Ви поговорили з представниками різних груп — бізнесменами від промисловості, сільського господарства, малого і середнього бізнесу, думки були б полярні. Ті, на кого податковий тиск зменшується, будуть говорити, що ця редакція закону хороша. Ті, на кого він збільшується, будуть говорити, що вона погана. Тому враховувати думку людей треба, але там, де вона об’єктивна. Суб’єктивізм полягає у тому, що, повторюю, кожна людина хоче платити податків менше.
— В кулуарах говорять про те, що в Азарова є свій маленький завод касових апаратів і тому він хоче, щоб його продукцією користувалися всі підприємці. Навіть ті, що торгують шкарпетками на ринку.
— От давайте ми з Вами поїдемо і подивимося, як працюють у країнах Європи, як там торгують. Апарати касові там скрізь. І у нас повинні бути. Інша справа, що на сьогоднішній день вони дорогі для наших підприємців. І не зовсім вписуються деколи і подекуди. Тому питання про те, що касові апарати необхідні — це питання правильне і абсолютно на часі. Але суспільство, і особливо представники малого бізнесу, ще не готове їх сприйняти.
— Може, тоді відтермінувати цю норму?
— А от для того ж ми і збираємося. Тому ми і просили нагальні пропозиції про норми, які необхідно впроваджувати. І, як ви чули, багато підіймалося питань, які справді потрібно врахувати у кодексі. Тобто громадянська позиція людей нормальна. Вони щось критикують, а щось пропонують І позиція, щоб всі чесно платили податки, яку висловив керівник Асоціації підприємців ринків із Миргорода, — це абсолютно доречна позиція. І пропозиція щодо відновлення податку на розкіш чи податку та нерухомість. Я теж вважаю, що податок на нерухомість в обов’язковому порядку має бути.
— Чому ця норма зникла з проекту поточного обговорення?
— Не готовий коментувати...
— Ви за її повернення?
— Безумовно! Я вважаю, що це справедлива норма. У мене більше майна — я плачу більше, у когось менше — він платить менше. Більше того, я вважаю, що ця норма має бути прописана таким чином, щоб цей податок йшов до місцевих бюджетів. Це досить суттєве було б наповнення. Оскільки, я завжди говорив, що не може місцевий бюджет складатися на 80% із податку на заробітну плату фізичних осіб. От не виконують Полтава і Кременчук свої бюджети. Чому? Тому що промисловість стала гірше працювати, люди отримують менші зарплати, скорочення — і тріщать бюджети міст. А якщо структура бюджету буде така, що різні податки будуть займати 20%, максимально 30%, тоді навіть провал по одному із цих податків не призведе до провалу бюджету міста у цілому.
