Рятуємося від 40-градусної спеки — хто як може

На календарі – серпень — останній літній місяць. Але спека аж ніяк не відступає, більше того – позначки термометрів піднімаються все вище. За прогнозами синоптиків, і цього місяця очікується надзвичайно спекотна погода.
Яким чином пирятинці рятуються від 30-40-градусної температури, — ми цікавилися на вулицях нашого міста.
Тамара Василівна, пенсіонерка:
- Дуже важко переносити спеку, особливо нам, старим. Тож ми з дідом практично не виходимо з будинку. Ото хіба-що раненько на базар чи в магазин збігаємо, ввечері, бува, на лавочці посидимо. Іноді онуків до нас глядіти привозять. Так ми їм надворі у велику ванну набираємо води, ставимо у холодочку – і вони там бовтаються.
Олександр, 13 років:
- Спека - це добре. Цілими днями з друзями пропадаємо на Масальському. Купання в річці більш-менш охолоджує, а ще п’ємо холодні напої, їмо морозиво.
Наталія, 34 роки:
- До спеки вже звикла. Як рятуюся? Намагаюся одягати світлий одяг з натуральної тканини, не забуваю і про сонцезахисні окуляри, п’ю побільше рідини. Зайвий раз стараюся у спеку на вулицю не виходити. А у квартирі в нас прохолодно – цього року змушені були придбати кондиціонер, аби рятуватися від спеки. На вихідних їздимо на річку. Під час відпустки були з чоловіком та донькою на морі.
Олена Миколаївна, 46 років:
- Намагаюся якомога менше бувати на сонці. Щоб втамувати спрагу, - п’ю гарячий зелений час з лимоном або компот кисленький варю. Їсти теж стараюся небагато. Так почуваюся краще. У квартирі дуже жарко. Заснути до півночі не можу. Прохолодний душ приймаю. Купила вентилятор, але і він не рятує.
Тетяна, продавець:
- Торгую на базарі. Нелегко вистояти за прилавком під палючим сонцем. Але робота є робота. Воду п’ю, після роботи – на річку обов’язково їду скупатися – ото так і рятуюся.
Олексій Петрович, пенсіонер:
- Молоді й то від спеки страждають, а що вже про нас казати. Баба он моя з хати не виходить, бо в неї серце хворе, тиск високий. Зразу ж на сонці їй погано стає. Добре, що у приватному будинку живемо та сад виростили – є холодок.
Світлана, молода мама:
- Ми з чоловіком більш менш добре спеку переносимо. Та маємо доньку, якій ще й року немає... Так хочеться побільше погуляти з нею на свіжому повітрі, та хіба ж у таку спеку можна? Ото лише зранку трішки прогуляємося, та ще ввечері.
Микола Іванович, 57 років:
- Я багато часу проводжу за кермом, а в таку спеку дуже важко їздити в авто, в якому кондиціонера немає. Та нічого, не так уже й багато днів до закінчення літа залишилося. Переживемо. Он і зима яка люта була – перебули і діждалися тепла. Так і літо мине, ще й жалкуватимемо, що так швидко.
Як бачимо, кожен рятується від спеки, як може. Тож тримайтеся! Осінь – не за горами.

Логін:
Пароль:
запам'ятати