Полтавських журналістів залякують бритоголові

Повертаються часи полювання на журналістів, на жаль, і на Полтавщину. Минулого четверга у Чутовому з’явився чорний джип. Його пасажири розпитували сусідів, як проїхати до подвір’я Кучеренків. Біля двору з нього вийшло семеро коротко стрижених молодиків. Шестеро стали так, що затулили собою номерні знаки авто, а головний покликав господаря. «Ти – батько журналістки Кучеренко?» Той відповів: «Так».
- Так от затям, - візитери одразу перейшли до погроз. - Ми з Кобеляк. Твоя дочка про нас погано пише. Якщо вона не заткне пельку, ми приїдемо ще раз…
Батько хотів було з'ясувати, якою статтею незадоволені прибульці, але ті обірвали розмову: «У «Віснику» (чи «Вістях» - авт.).
Та ти сам все прекрасно знаєш, не придуруюйся!»
Про це повідомила Олеся Кучеренко, полтавський кореспондент «Комсомольської правди в Україні».
Це її батьки проживають у Чутовому. Вона теж не може збагнути, про що йдеться.
Адже з Кобеляк писала лише про встановлення пам'ятника Миколі Касьяну. Хоча нерідко газети друкують «стягнуті» з Інтернету статті журналістів, не ставлячи їх до відома.
Тож висловила припущення, що її переплутали з Людмилою Кучеренко.
Я ж пригадую, що остання моя публікація про Кобеляки була у грудні 2009 року, коли як президент Полтавського обласного медіа-клубу проводила там «круглий стіл» на тему: «Відкритість місцевої влади як фактор демократизації суспільства», під час якого місцеві жителі висловили чимало нарікань на роботу суду та райвідділу міліції.
Кажу це не виправдовуючись, а просто намагаюся зрозуміти.
Втім, уже зрозуміло, що при Президентові Вікторі Януковичі з'ясовуватимуть стосунки з журналістами бандитськими методами. Не надто вникаючи, хто насправді є автором тієї чи іншої статті.
Для них головне - не допустити жодного слова критики на їхню адресу…

Логін:
Пароль:
запам'ятати