ЩО МАШІВЦІ П’ЮТЬ ІЗ КОЛОДЯЗІВ
Про сільські колодязі в нашій місцевості газеті розповів Євген Гудименко, головний спеціаліст із водопровідно-каналізаційного господарства районів КП «Полтававодоканал»:
— Ми обстежили буквально кожне село вашого району. Там, де свердловина глибока, сягає 150 метрів, вода якісна. У всіх колодязях без винятку дуже високий вміст нітратів у воді. Якщо максимально допустима концентрація 45 міліграм на літр, то подекуди маємо і 600! Є й менше — перевищення у три рази, чотири. Але норми не знайшли в жодному з обстежених колодязів. Щоб уберегти населення, по Машівському району вкрай потрібні серйозні свердловини. Несерйозні — на 12-20 метрів — мілкі і також із нітратами. Тому навіть питань не повинно буть — треба розвивати водогін. Це дорого, але здоров’я ще дорожче.
МІНІСТР — СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ЧИТАЧІВ «ПРОМЕНЯ»
З приводу якості машівської питної води міністр житлово-комунального господарства сказав:
— Валерій Ченчевий, керівник КП «Полтававодоканал», одного з кращих підприємств України, хоче сьогодні вкладати сили і знання, щоб і в Машівці вода була, як у Полтаві.
— Держава допоможе?
— Допоможе, а куди ж вона дінеться? Гроші сьогодні є, а перспективних проектів — нема. Можливі два напрямки: або будівництво централізованих систем водопостачання (це дорого і довго), або доочистка наявної води. Очисні установки забезпечать якісною водою шкільні їдальні, дитсадки, ФАПи.
— Машівський район може долучитися до такого пілотного проекту?
— Керівництво «Полтававодоканалу» його вже готує, ми розглянемо на технічній раді і будемо допомагати.
Запитання генеральному директору КП «Полтававодоканал» Валерію Ченчевому:
— Чи є аналогічні проекти в Україні?
— По окремих об’єктах є, але щоб повністю взяти сільськогосподарський район — це буде перший пілотний проект у державі.
— Як довго машівським дітям чекати вашої смачної бутильованої води?
— У цьому місяці вона вже з’явиться в школах вашого району. Спочатку одна з фірм братиме її у нас по собівартості і постачатиме за власний рахунок. Через місяць подивимося: як сподобається, будемо думать. Це не такі великі гроші.
Виявляється, Полтава — єдине місто в державі, що видобуває для споживачів найчистішу воду з глибини 600-900 метрів. Чи не найбільше полтавцям заздрять кияни — вони п'ють воду з Дніпра. Решта міст також використовують воду або річкову, або з глибини 120-150 метрів.
ТУТ ПРАЦЮЮТЬ СУЦІЛЬНІ КУЛІБІНИ
Таке склалося враження від екскурсії об’єктами комунального підприємства «Полтававодоканал». Полтавський винахід для від’єднання злісних неплатників від водопостачання («Спрут») та каналізації («Зигзаг») користується шаленим попитом навіть у Росії. Хлопці демонстрували його роботу наочно на стенді зі справжнім унітазом, краном та монітором. Ця бригада вже об’їхала бульше 200 міст СНД — коли їде Полтава, проплати зростають уп’ятеро. Лише у Львові побували 25 разів. Коли там від’єднали рідню котрогось із нардепів, гроші прийшли вже наступного дня прямо з Києва. Кажуть, що відключення каналізації набагато дієвіше, ніж відключення води. Проплати по Полтаві складають 99,9%
А ще винахідники показали цілу купу різних запатентованих цікавинок, як то прилади для пошуку поривів у трубах (плаваючі і на колесах). У Затурино вся база очисних споруд використовує для власних потреб температуру міських стоків, що навіть взимку не опускається нижче +16. Тепло відбирається (у стічні води опущено 4 кілометри труб з рідиною, що несе цю температуру до теплових насосів), акумулюється до 50-60 градусів і тепер базі жодна котельня не потрібна. Теплові насоси купили аж у Канаді через земляків. А один зробили самі — з холодильника! Міністр спершу думав, що це — анекдот.
ВОДА ДЛЯ ШКОЛЯРІВ
Водозаборів у Полтаві п’ять. На першому водозаборі є що показати туристам — свій фонтан із водоспадом, парк із сотнями екзотичних дерев та кущів (міністр і своє посадив по ходу екскурсії — до наступного дня обіцяли підписати). Найцікавіше — розлив бутильованої води для полтавських школярів. Адже не факт, що у міському крані вода так само чиста, як у момент видобутку зі свердловини. За годину тут розливається двома робітниками сотня 20-літрових бутлів. Під музику — це щоб вона відповідно структуризувалася. Кажуть, що на спецзамовлення її ще й заморожують — тала вода ще корисніша.
А ще тут є вітряк і сонячні батареї — для скорочення енергоспоживання. Власна енергія може забезпечити безперебійну роботу центру управління потоками (у народі — «управління польотами»). Це електронний мозок підприємства. На величезних моніторах — водяний пульс міста. Такого немає на жодному з аналогічних підприємств України. Таким чином лише за рік добові втрати води скоротили на 14 тисяч тонн: споживання впало з 84 до 70 тисяч. «Дуже вражений зробленим», — записав міністр у книзі почесних гостей.
«ДЕ НА ВСЕ ГРОШІ БЕРЕТЕ?»
Таке запитання поставив Юрій Хіврич генеральному директору «Полтававодоканал» Валерію Ченчевому. Адже підняти воду з такої глибини дуже дорого, а тарифи міська влада не підвищує — підтримує комунальне підприємство переважно морально.
— Десь кредит беремо, десь «Спрутом» та «Зигзагом» заробляємо. Десь — економимо.
Виявляється, для контролю не пожаліли грошей навіть на обладнання транспорту навігаційними системами— одразу пішла економія пального. Завдяки всім новаціям енергозатрати на кубічний метр води у Полтаві вже наближаються до європейських.
ЧОГО НА НІМЕЦЬКИХ ТУРИСТІВ НАПАВ СТУПОР
У автобусі почула цікаву бувальщину. Якось на об’єкти «Полтававодоканалу» навідалася німецька делегація. Все почули-побачили, скуштували чистої «глибокої» води і поїхали містом. На вулиці з колонки (тоді ще не демонтованої) жінка набирала воду у відро, а поряд чоловік мив з тієї ж колонки автомобіль. У німців відвисли щелепи: це та вода, яку ми куштували? Хто дозволив нею мити машину? Її ж на пляшки продавать треба!
У всьому цивілізованому світі вода для технічних потреб (прання, миття посуду і т.п.) подається окремо від питної.
