Останнім часом у пресі досить часто з’являються повідомлення про те, що більшість продуктів харчування шкідливі для людського організму і від них краще триматися якнайдалі. Чули ми вже про цемент у так званій каві „три в одному”, про курячі стегенця з американського держрезерву кількадесятилітньої давнини, про домішки, які кидають у хліб та інші мучні вироби. Цей перелік можна продовжувати мало не до безкінечності. Чи вірять пирятинці цьому інформативному потоку та яким продуктам харчування віддають перевагу у своєму раціоні, - про це ми запитали у них.
Михайло, 42 роки:
- Харчуємося в основному продуктами, вирощеними на своєму городі. М’ясо-сало іноді купуємо на ринку, іноді батьки дають – мають власне господарство. Якість продуктів усе гірша, більшість з них вже лячно купувати, та й дорого дуже.
Ірина, 33 роки:
- Більшу частину продуктів купуємо, адже власного городу не маємо, бо живемо в багатоповерхівці. Звичайно ж, дорого все, тому на столі немає того різноманіття, яке б хотілося мати. Прагну порадувати чоловіка та дітей різноманітними стравами з того, що є. З м’яса найчастіше на стіл потрапляє курятина. Адже якщо курячі стегенця на оптовій базі можна купити по 16-18 гривень, то свинина та яловичина – від 40 гривень. Фрукти у осінньо-зимовий період теж не дуже доступні, особливо цитрусові, банани. Купуємо лише яблука. Щодо шкідливості продуктів, то я і вірю, й не вірю цьому. Розумію, що користі з більшості тих продуктів, які ми купуємо, мало, лише б шкоди не було.
Олена Григорівна, 65 років:
- Мешкаю в селі, тому продукти їмо майже всі свої. Воно, напевно, і на краще, бо ж продають хтозна-що – хімія одна. Іноді правда захочеться там оселедця якого чи чогось солоденького, то вже ж купуємо. Та я прихильниця того, аби вживали ми вирощену своїми руками їжу. Я і внучку вчу – народила рік тому мені правнука, і мало не з пелюшок йому давай банани якісь пхать, соки у баночках купує. Кажу краще сала дай шматок нехай посмокче – користі більше буде. Ми і наші діти без бананів росли та здоровіші були... Он по телевізору тільки й показують, що користі від тих продуктів ніякої, одна лиш шкода, не те, що раніше було, – і ковбаса з м’яса була, і згущене молоко – з молока, а тепер скрізь соя, „ГМО” якесь.
Віктор, 53 роки:
- Більша частина бюджету нашого з дружиною йде на харчування, і це при тому, що ми вже кілька років взагалі не їмо м’яса. Купуємо овочі, фрукти, рибу, молочні продукти, мед. Намагаємося, щоб це все було на нашому столі. А зараз ще грипом лякають – часник їмо щодня, цитрусові. Я особисто вірю, що такі профілактичні засоби допоможуть у боротьбі з епідемією.
Ганна Петрівна, 69 років:
- Грошей на харчування залишається дуже мало – і за комунальні послуги поплатить треба, і на ліки. Тому розкошувати не доводиться – купую продукти дешевші, хоч і розумію, що якість їх дуже погана. Ковбаса та по 15-20 гривень і на ковбасу не схожа, консерви теж несмачні. Але ж їсти щодня щось треба, а здоров’я не вистачає, аби вигодувати якусь живність. Та нам старим нічого – ми життя прожили, але ж і діти те саме їдять. Піду до дочки, у них такі ж продукти на столі. Від них хвороби одні.
Світлана, 23 роки:
- Живу сама, тому з харчуванням проблем немає. Та і не їм багато – фігуру бережу. Більшість продуктів привожу від батьків із села. Купую в основному чай-каву, фрукти, іноді рибу, деякі молочні продукти.
Як бачимо, більшість пирятинців невдоволена тими продуктами, які їм волею-неволею доводиться вживати. Але, на жаль, більшість із нас поставлена в такі умови, коли обирати не доводиться, – мізерні зарплати та пенсії змушують вирушати на пошуки дешевих та майже завжди неякісних продуктів харчування.
Опитування провела Людмила ВОЛИК.
Фото автора.
