«Приблизно о п’ятій годині ранку, - говорить Євгенія Володимирівна, пенсіонерка, що мешкає у будинку по вулиці Жовтневій, - я почула дзвінок у двері. Він дзвенів без зупинку. Я подумала, що хтось рветься у двері, чи щось сталось, тому підскочила швидко до дверей, відкрила їх, а на мене з усіх боків полетіло полум’я. Я дуже перелякалась, закрила двері, стала стукати у стіни до сусідів, відкрила вікно, стала кричати: «Спасіть! Допоможіть!». Ну, в шоці такому була, просто жах. Отак і сиділа у вогняній пастці, аж поки приїхали пожежні і погасили вогонь. Добре, що сусіди їх викликали, а то могла б згоріти, або задихнутись від диму».
Ще одних погорільців також спасло коротке замикання у дверному дзвонику. Коли Олена Тимофіївна, яка також проживає по вулиці Жовтневій, повернулась із чергування додому, родина уже спала. Вона повечеряла і хотіла йти відпочивати, коли почула довгий дзвінок на вхідних дверях. Відкривши двері, побачила, що вони повністю у вогні. Жінка говорить, що не розгубилась - розбудила усіх членів сім’ї і всі гуртом погасили пожежу. Олена Тимофіївна з жахом думає про те, що могло статись, якби не спрацював дзвінок і вона пішла спати. Приблизно у таких же ситуаціях побували і решта потерпілих, які проживають у різних будинках по вулицях Зигіна та Балакіна.
Встановити особу палія та затримати його, правоохоронці змогли досить швидко. «Працівники карного розшуку Київського райвідділу міліції знали, що у вересні цього року з місць позбавлення волі до Полтави повернувся чоловік, 1977 року народження, якого вони затримували у 2007 році за вчинення аналогічних злочинів, - говорить начальник сектору карного розшуку Київського РВ ПМУ капітан міліції Олег Горобець. - Тоді, за декілька місяців він здійснив двадцять вісім підпалів вхідних дверей помешкань полтавців. Зважаючи на це, оперативники вирішили перевірити дану особу на причетність до нічних подій. За місцем його проживання, близькі та знайомі повідомили, що протягом останніх днів він вдома не з’являвся. Коли ж наші працівники його розшукали та доставили до райвідділу, то він не вагаючись зізнався, що нічні підпали - це робота саме його рук».
Свою причетність до підпалів Віталій і не думав заперечувати, навпаки, розповідав про це з якимось задоволенням. Виявляється, перекинувши того вечора декілька чарок горілки, він вирішив прогулятись містом та таким чином «поприколюватись». «Для чого я це все робив? Мені подобається як воно горить, - говорить палій, - люди бігають, пожежники приїздять, усі в шоці, очі аж вилазять. Ну а мені все це по-приколу: дивитися, як вони бігають, намагаються руками загасити, а воно ж іще більше горить. А я стою знизу і сміюся». Для більшого «приколу», перед тим, як підпалювати, молодик дзвонив з телефонного автомату до пожежників, говорив, щоб «брали багато води і їхали на пожежу», і лише тоді йшов у під’їзд. Там збирав килимки та за їх допомогою підпалював двері. Після цього виходив на вулицю, ставав неподалік будинку і коли приїздили пожежники, спостерігав за їхньою роботою.
Віталій відверто говорить, що заради свого задоволення продовжував би підпалювати двері й надалі, тож дуже шкодує, що його так швидко затримали. Зараз молодика затримано. Київським райвідділом міліції Полтави вирішується питання про порушення відносно нього кримінальної справи за частиною 3 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Санкція даної статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, тож найближчими роками розважатись із вогнем йому не доведеться.
