У дитячій лікарні плачуть

Матері з дітьми скаржаться на погані умови, а медпрацівники втомилися виправдовуватися. Державне фінансування у десятки разів менше за визначені міністерством норми.

Малі діти – великі біди
— Хіба це дитяча лікарня? У деяких відділеннях про дітей нічого не нагадує, окрім самих дітлахів. Облізлі стіни, сантехніка тече, ліжка для матерів такі скрипучі, що коли одна мама вночі встає до дитини, то прокидається вся палата, – розповідає Ірина, яка вже тиждень удвох із 4-місячним сином перебуває у відділенні молодшого віку дитячої лікарні.
Медсестра від цих скарг лише руками розводить:
— А що від нас залежить? Ремонтуємо, як можемо, а толку мало: то тут тече, то там рветься, бо вже давно слід капітальний ремонт робити… Важко і медикам, і матерям, ми постійно знаходимось у стані психологічної напруги.
Головний лікар дитячої лікарні Юрій Попенко каже, що медики наразі опинились між двома вогнями: з одного боку батьки мають право на безкоштовне лікування дітей і гідні умови перебування в лікарні, а з іншого – держава у десятки разів занижує фінансування.

У реанімації не вистачає апаратури
Якби держава виконувала нормативи МОЗу і забезпечила кременчуцьку лікарню так, як належить, то на сьогодні головний лікар Юрій Попенко не хапався б за голову від того, що у реанімаційному відділенні замість 7-ми апаратів штучної вентиляції легенів є лише 4, та й ті далеко не нові. А немовлят і взагалі майже нічим рятувати! Навіть торішня грипозна паніка нічим не допомогла, хоча саме в той період уряд ретельно взявся постачати у лікарні апарати штучної вентиляції легенів. Кременчуцька дитяча лікарня отримала один апарат, але цього замало.
— Не вистачає апаратів для стеження за роботою органів дихання та серцево-судинної системи. Їх має бути 10, а є лише 1. Більшість апаратури «дарча» – вдалося випросити у спонсорів, – ділиться наболілим Юрій Попенко. – Спасибі благодійникам, що допомагають. Ми створили при лікарні Піклувальну раду, яку очолює директор КЗТВ Володимир Яворський. Члени ради – люди, яким не байдуже здоров’я дітей. Постійно нас підтримують вагонобудівний, сталеливарний заводи тощо. Взагалі наші благодійники вже багато років одні й ті ж. І хоча зараз модно говорити про соціальну відповідальність бізнесу, але дитяча лікарня, на жаль, змін не відчуває.
За нормами МОЗу, на харчування дитини в лікарні треба виділяти близько 20-ти грн на добу. Сьогодні у Кременчуцькій дитячій лікарні годують на 3 грн з урахуванням спонсорської допомоги.

Дитячій лікарні «недодали» мільйон
Причому, не один мільйон гривень, а кілька мала б отримати лікарня цього року, якби її фінансували згідно з нормами МОЗу. Наприклад, на медикаменти мали виділити 5,5 млн грн, а дали трохи більше 1 млн грн, із них – 811 тис. грн – на деякі пільгові категорії, на придбання туберкуліну – 131 тис. грн, а інші 10 тис. – на рентген-плівку, реактиви, інструментарій.
Щоб не плутати читачів складними цифрами, «Панорама» підрахувала у скільки разів менше отримує дитяча лікарня, ніж належить за нормами МОЗу.
На м’який інвентар та обмундирування дитяча лікарня не отримала ні копійки. Самі лише нулі й у статті будівельних матеріалів.

У такій палаті навіть стіни лікують
У дитячій лікарні один із поверхів вдалося капітально відремонтувати за рахунок коштів із міського бюджету. У цьому відділенні навіть малюки більш усміхнені. А все тому, що дітям передається гарний настрій від мам і медперсоналу. У відремонтованих палатах розташувалось відділення денного стаціонару, тут, окрім комфортних палат і маніпуляційних, є ігрова кімната, гарні кімнати для медпрацівників. «Панорама» поцікавилася, чи не доводиться батькам доплачувати за комфорт? Головний лікар Юрій Попенко не приховує, що батьки роблять благодійні внески після проведеної так званої «агітації»: «Держава лише декларує безкоштовну дитячу медицину, а лікарня змушена виживати, як може».

Логін:
Пароль:
запам'ятати