Що п’ємо, так і живемо
За висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, дві третини усіх хвороб так чи інакше пов’язані з якістю питної води, яку людина вживає протягом усього життя. Наприклад, якщо у ній завищений вміст заліза – лікарі прогнозують ріст захворюваності на діабет та рак. Коли у воді багато марганцю – високий ризик отримати хворобу Альцгеймера (атрофію окремих ділянок мозку). Понаднормові нітрати проявлять себе піском у нирках та жовчному міхурі і можуть провокувати онкозахворювання. Що вже й говорити про різноманітні інфекції, які безпосередньо пов’язані з постачанням населенню бактеріально та вірусно-забрудненої питної води. Однією з найбільш небезпечних із них залишається вірусний гепатит А.
Останні дослідження вчених показали, що вода це не просто рідина, без якої неможливе життя на Землі, це – жива субстанція, яка має властивість запам’ятовувати інформацію (тобто реагувати на якісь події зміною свого хімічного складу). Якщо двом склянкам з водою з одного джерела говорити: «Я тебе люблю!» і «Я тебе ненавиджу!», то їхній вміст поведеться відповідно. У першій склянці «посміхатиметься» кисневими пухирцями й тривалий час залишатиметься свіжим, у другій – швидко змінить свій хімічний склад і почне неприємно тхнути. У Росії вже захищено першу десертацію присвячену пам’яті води, тестові мікроорганізми у позитивно «зарядженій» рідині не лише припинили рух, а й гинули та розчинялися в ній. Тож не дивно, що наше самопочуття напряму залежить від того, що ми п’ємо.
Питна вода щороку бруднішає
У наш час проблема якості води питної стоїть особливо гостро і в першу чергу у зв’язку з недостатньою кількістю відносно чистих природних джерел водопостачання. Значна концентрація міського населення, різке збільшення промислових, транспортних, сільськогосподарських, енергетичних та інших викидів призвели до погіршення якості води, появи в джерелах питного водопостачання не властивих природному середовищу хімічних елементів. Фактично сьогодні спостерігається картина постійного зростання забруднення життєдайної вологи.
Україна за запасами питної води на душу населення займає 55 місце у світі, але проблему з її якістю теж має серйозну. Основні забруднювачі поверхневих водойм – перевантажені очисні споруди та каналізаційні мережі, які знаходяться в незадовільному технічному стані та здебільшого потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкцій. Більшість очисних споруд не забезпечує очищення стічних вод так, як це відбувається у розвинутих країнах світу. Про незадовільний екологічний стан свідчить моніторинг якості води поверхневих та підземних водойм.
За останні роки в Україні спостерігається тенденція до погіршення стану поверхневих водойм І-го класу, які використовуються в якості джерел централізованого водопостачання, як за санітарно-хімічними, так і за мікробіологічними показниками. А Дніпровська вода, яка раніше належала до другої категорії якості, сьогодні вже доходить до третьої-четвертої. Між іншим з Дніпра та Дніпровського басейну, який є надзвичайно забрудненим, п’ють майже 38 мільйонів українців.
За дев’ять місяців поточного року структурними підрозділами Держспоживстандарту України перевірено понад мільйон триста кубометрів питної води централізованого водопостачання. Вимогам стандартів не відповідала кожна 20 проба. Серед порушень відхилення за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, неналежний санітарно-технологічний стан зон санітарної охорони джерел водопостачання.
За результатами перевірок 133 підприємства отримали приписи про усунення порушень, 14 водопостачальникам заборонено реалізацію невідповідних партій питної води на суму майже 13 тисяч гривень, видано 17 приписів про заборону реалізації всієї продукції. Застосовано штрафні санкції на загальну суму понад 435 з половиною тисяч гривень. 98 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності.
Ще одна проблема - зношена іржава система водопостачання, яка в багатьох населених пунктах здатна зробити неякісною навіть найкращу воду. Тож і виходить, що артезіанська вода доходить до споживача з коричневим осадом на дні склянки. Загалом за даними статистики 240 українських міст п’ють воду з-під крану, яка має відхилення від вимог нормативних документів.
В колодязях приватного сектору інша біда - нітрати, що призводять до гострих отруєнь у дітей раннього віку, які подекуди закінчуються фатально. До речі, побутує хибна думка, що, ознакою хорошої якості води є її смакові властивості. Водичка з нітратами зазвичай приємна на смак, тоді, як чиста артезіанська, інколи може мати неприємний запах через наявність сірководневих солей, які швидко вивітрюються і не становлять небезпеки для здоров’я людини. Наприкінці липня санслужба опублікувала офіційні результати експертизи колодязної води - і вони виявилися невтішними. Обстеження 41952 колодязів та каптажів громадського і індивідуального використання показало, що близько 40% криниць не відповідають вимогам санітарного законодавства. Найбільше нітратів зафіксовано в криницях Кіровоградської (51%), Миколаївської (61,1%), Полтавської (48,3%), Сумської (59,3%), Хмельницької (49,7%) та Черкаської (50%) областей.
Яку воду споживає Полтавщина
Отже, ситуація, що склалася з питною водою на Полтавщині, теж змушує бити на сполох. Торік держінспектори державного підприємства «Полтавастандартметрологія» перевірили 8 водопостачальних підприємств області, порушення були виявлені на всіх із них без винятку. Найтиповіші: завищений вміст фтору, сухого залишку та хлоридів, «понаднормове» залізо.
З початку року фахівцями ДП “Полтавастандартметрологія” було проведено 4 перевірки водопостачальних підприємств. Та якщо на КП «Полтававодоканал» та Гребінківському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні №8 вода відповідала нормам, то на двох артсвердловинах комунального підприємства «Червонозаводське» (м. Червонозаводське Лохвицького району) виявлено завищений вміст хлоридів. При перевірці Карлівської дільниці КП «Полтавський водоканал» встановлено, що вода питна із водозабору №2 не відповідала вимогам нормативних документів за органолептичними показниками, зокрема, мала невідповідний колір, каламутність та світло-коричневий осад. Крім того, на вищезгаданих підприємствах був відсутній контроль води питної перед надходженням в розподільчу мережу та незадовільно організований контроль за хімічними показниками. За результатами перевірок постачання неякісної води заборонено, двох осіб притягнено до адміністративної відповідальності.
На жаль, проблеми з водопостачанням з року в рік залишаються практично без змін і лише штрафними санкціями й заборонами вирішити їх неможливо, до того ж, жителі населених пунктів не можуть залишатися без питної води тривалий період. Потрібні серйозні капіталовкладення на реконструкцію або повну заміну очисних та водогінних споруд чи буріння артезіанських свердловин, які не під силу ні самим комунальним підприємствам, ні районним бюджетам.
Всього централізованим водопостачанням забезпечено трохи менше половини населення області, всі інші користуються децентралізованим водопостачанням.
На Полтавщині налічується понад 220 тисяч приватних колодязів, в багатьох з яких вміст нітратів значно перевищує норму, але на привізній воді довго не проживеш. Медики та екологи стверджують, що позбутися нітратного геноциду можна лише перейшовши на централізоване водопостачання, в процесі якого вода буде постачатися з глибинних горизонтів підземних вод, які недоступні для нітратів.
Особливу тривогу викликає якість питної води, яка тече з водопровідних кранів Кременчука та Комсомольська. В липні-серпні у найбільшій річці України розвиваються синьо-зелені водорослі фітопланктону, при відмиранні яких, утворюються небезпечні альготоксини, з якими не справляються застарілі очисні споруди. До того ж, результати наукових і практичних досліджень свідчать про неухильне зростання рівня хімічного забруднення Дніпра, справа в тому, що екосистема ріки поступово деградує: порушилася природна система самоочищення, а водообмін порівняно з природним, уповільнився в 14-30 разів!
Мешканцям Полтави з водою пощастило – місто п’є якісну воду з підземного джерела. Цьогорічні перевірки першого та другого водозаборів комунального підприємства „Полтававодоканал” та водорозбірної колонки по вулиці Южна, що в обласному центрі, довели, що усі відібрані зразки відповідають вимогам стандартів. Життєдайна волога, яка піднімається з глибини 600 метрів, за висновками фахівців, є найкращою в Україні. Саме вона й постачається в будинки полтавців. Щоправда, вода періодично зазнає хлорування, але хлорорганічні сполуки в ній не утворюються, так як у воді із свердловин органіки немає взагалі. Хлорорганічні сполуки можуть утворюватися лише на тих ділянках водогону, де труби не замінювалися десятки років. Переважно в підвалах житлових багатоповерхівок. ЖЕДівська ремонтна стратегія може призвести до того, що, наприклад, в одному умовному будинку мешканці нижніх поверхів споживатимуть якісну воду, а верхніх поверхів – ні. Не останню роль відіграє і те, з яких матеріалів виготовлено труби, які більшість споживачів нині вимушені міняти самотужки. Тож при виборі подібної продукції незайве поцікавитися, чи вона сертифікована, щоб не зіпсувати воду, яка поправу вважається однією з кращих у світі.
