У 1999 році на пульт чергової частини міліції Кременчука надійшло повідомлення про те, що в нагірній частині міста вбито молодого чоловіка. На місце скоєння злочину негайно виїхала слідчо-оперативна група.
Незабаром правоохоронці з’ясували, що вбивство з обрізу мисливської рушниці скоїв 42-річний містянин. Іван (ім’я зловмисника змінено) проживав з дружиною, однак стосунки між ними, м’яко кажучи, «бажали кращого». Іван постійно її ревнував, через це благовірні всякчас сварилися.
Одного дня Іван побачив, що дружина спілкується з незнайомим чоловіком. Ревнощі затьмарили чоловікові розум і він, взявши з дому обріз, який зробив з мисливської рушниці, вийшов надвір та впритул вистрелив у незнайомця. Від отриманих поранень чоловік помер на місті.
Іван відразу ж зник з місця злочину і виїхав за межі Полтавської області. У столиці чоловік скористався паспортом, який колись знайшов на вулиці і вклеїв свою фотографію. З іншим ім’ям та новим прізвищем Іван розраховував розпочати нове життя.
Щоб не показувати оригінал документу з явними ознаками підробки, утікач зробив з фальшивки декілька ксерокопій, якими скористався для працевлаштування на автомобільну стоянку нічним сторожем та винайняв житло.
Тим часом у Кременчуці оперативники кілька місяців працювали над встановленням місця переховування злочинця. Розшуковці цілодобово перевіряли родинні зв’язки, знайомих та малознайомих осіб, які могли контактувати з Іваном. Після кількох тижнів кропіткої роботи працівники міліції переконалися, що Іван покинув область. Проаналізувавши здобуту інформацію, оперативники дійшли висновку, що зону пошуків необхідно збільшити до загальнодержавного рівня.
Близько 10 років тому за складну справу взявся молодий розшуковець відділу карного розшуку лейтенант міліції Сергій Джулай, для якого знайти злочинця виявилося справою честі. Заради справи принциповий правоохоронець не жалів ні сил, ні особистому часу. Здійснивши низку оперативних заходів, Сергій встановив усі родинні зв’язки злочинця. Однак пошуки ускладнювалися тим, що останній, так би мовити, «упав на дно» і тривалий час не виявляв активності.
З року в рік досвідчений оперативник, а нині перший заступник начальника Автозаводського райвідділу міліції КМУ УМВС, не втрачаючи надії, що зрештою його вдасться знайти, систематично розсилав запити по всій Україні, щоб встановити місце знаходження злочинця і постійно відслідковував зв’язки його родичів та знайомих. Наполегливість опера було винагороджено – після 10-ти років нелегкої праці, він наблизився до фінішної прямої довготривалого шляху.
Сергій Джулай з’ясував, що утікач влаштувався у Києві. Через деякий час, після проведення цілого ряду оперативних заходів, розшуковець встановив і місце роботи злочинця.
Залишалося тільки затримати зловмисника. Усвідомлюючи, що найдрібніша помилка в організації його затримання здатна змарнувати 10-тилітню роботу, Сергій Джулай з винятковою скрупульозністю підійшов до планування спецоперації.
Івана затримали на автомобільній стоянці під час перезміни. Чоловік, котрий після десяти років маскування і переховування забув своє справжнє ім’я, не встиг навіть збагнути, що сталося. Тож після майже десятирічного переховування Іванові все-таки доведеться відповісти за скоєне вбивство.
