Необхідність посилити вимоги до маркування харчової продукції в Україні назріла вже давно. Адже часи, коли державними службами прискіпливо затверджувалась кожна окремо взята рецептура і виробник не мав права самовільно внести в неї бодай найменшу зміну, безповоротно відійшли в минуле. Нині у нього з’явилися широкі можливості для експериментування з різними інгредієнтами та технологіями. Міністерством охорони здоров’я України дозволений до використання доволі великий перелік харчових добавок, які дозволяють надати продукції нових властивостей та продовжити термін її зберігання. На полицях крамниць можна побачити дедалі більше так званих «нових» видів товарів, наприклад, «продукт молоковмісний згущений», «продукт молоковмісний сирний» «спред», «продукт молоковмісний сметанний» тощо, які виробляються із частковою заміною молочної сировини рослинними жирами та білками. А вже споживач, читаючи етикетку, повинен сам обирати, що йому до вподоби, орієнтуючись як на можливості свого гаманця, так і на отримані знання. Відповідно попит покупців на товар певного рівня (наприклад, з високоякісної натуральної сировини), повинен стимулювати підприємства до виробництва саме такої продукції. В усякому разі подібний механізм діє в розвинених країнах світу.
На жаль, в Україні рівень поінформованості населення низький, виробники зазначають дані про продукт дрібненькими літерами на зворотньому боці упаковки, а у торгівельній мережі і взагалі намагаються приховати, почепивши яскраві цінники з написом акційне «масло» чи «сметана», або з незрозумілою багатьом абревіатурою СП (сирний продукт). Тому запровадження Технічного регламенту з маркування харчової продукції стало нагальною потребою сьогодення.
На виконання загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України та Законів України «Про безпеку і якість харчових продуктів» , «Про захист прав споживачів» та про «Про дитяче харчування», 28 жовтня 2010 року Наказом Держспоживстандарту №487 цей Технічний регламент було затверджено, а набув чинності він лише в лютому поточного року. При цьому суб’єктам господарської діяльності дозволяється використовувати пакувальні матеріали та етикетки, виконані без урахування вимог Технічного регламенту, протягом 9 місяців від дня набрання ним чинності. Продукти харчування, пакувальні матеріали та етикетки яких виконані без урахування цього Техрегламенту, які розміщені на ринку не пізніше ніж через 9 місяців від дня набрання ним чинності, залишаються в обігу на ринку України до закінчення їх строку придатності.
Тому у виробників ще є деякий час щоб адаптувати маркування своєї продукції до нових вимог і починати цей процес потрібно вже зараз. Зазначимо, що вимоги Технічного регламенту поширюються на маркування (етикетування) всіх розфасованих продуктів харчування, що реалізовуються кінцевому споживачеві через оптову чи роздрібну торговельну мережу, а також закладами ресторанного господарства, у тому числі в дошкільних закладах, школах, лікувальних та лікувально-профілактичних закладах. Для окремих видів розфасованих харчових продуктів, зокрема, алкоголю й тютюну, відповідними законодавчими актами можуть встановлюватись додаткові вимоги щодо їх маркування.
Етикетка не повинна збивати споживача з пантелику
Маркування харчових продуктів виконується українською мовою, а у разі необхідності, додатково може бути продубльовано також іншими мовами. Воно має орієнтуватися на так званий «принцип трьох «д» (достовірність, доступність, достатність) і не повинно вводити в оману споживача стосовно характеристик харчового продукту, зокрема, його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання.
На маркуванні, забороняється зазначати інформацію про властивості харчового продукту, яких у нього немає; (наприклад, писати про те, що безалкогольний напій багатий на вітаміни, якщо в процесі його виробництва вони не зберігаються). Також забороняється необгрунтовано повідомляти про особливі властивості харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості (наприклад, писати на етикетці соняшникової олії окремої торгової марки «містить вітамін Е», якщо він присутній у будь-якій соняшниковій олії).
Згідно нових вимог маркування харчових продуктів не повинно містити необгрунтованої інформації про їх особливі властивості (наприклад, здатність сприяти лікуванню певних захворювань чи їх профілактиці), виняток становлять природні мінеральні води та харчові продукти, призначені для спеціального дієтичного споживання, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки. До речі, таке маркування обов’язково має бути погодженим з Міністерством охорони здоров’я України та підтверджуватись наявністю відповідного висновку.
Зазначені обмеження поширюються також на рекламу харчових продуктів.
Отже, маркування будь-якого харчового продукту повинно містити таку обов'язкову інформацію:
1) назву харчового продукту;
2) склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників) в порядку зменшення їхньої маси.
3) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру;
4) часові характеристики придатності харчового продукту;
5) умови зберігання харчового продукту;
6) умови та рекомендації щодо використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання;
7) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера;
8) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник;
9) номер партії виробництва;
10) інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів (визначається чинним законодавством);
11) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні;
12) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту. Поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) не обов'язково зазначати для чаю, кави, оцту, мінеральної та питної води, кухонної солі, харчових добавок, ароматизаторів, спецій, прянощів;
13) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;
14) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).
Серед нових вимог до етикування продукції - читабельний шрифт
Крім того, серед обов’язкових вимог до етикування продукції є й такі позначення: для продукції, яка піддавалась обробці іонізувальним опромінюванням - «опромінено», або «оброблено іонізувальним опроміненням» для риби та морепродуктів, вирощених у штучних умовах, поряд з назвою зазначають - «вирощено в умовах аквакультури», для продуктів, які упаковувались із застосуванням консервуючих газів - «упаковані в захисному середовищі».
До того ж, Технічний регламент вимагає позначати поряд із назвою продукта, або в кінці переліку інгредієнтів, інформацію про наявність підсолоджувача, якщо такий застосовували замість цукру, чи в суміші з ним.
Застереження щодо вживання повинні бути нанесені на упаковку продукції, яка містить: аспартам (штучний замінник цукру, заборонений хворим на фенілкетонурію та дітям до семи років); понад 10% поліолів (які можуть викликати розлад шлунку); гліциризинову кислоту (сапонін), сіль хлористого амонію або коріння солодки із концентрацією 50 міліграм на дециметр кубічний або вищих (надмірне споживання небажане для хворих на гіпертонію).
У разі якщо назва імпортованого харчового продукту (тортолліні, каппеллетті, равіолі, мате, лечо тощо) дуже відрізняється з огляду на свій склад чи умови виробництва від харчового продукту, відомого під такою самою назвою в Україні, вона не повинна зазначатись у маркуванні цього харчового продукту.
Позначення інгредієнта з назвою класу «крохмаль» треба завжди доповнювати зазначенням назви конкретної рослинної сировини, з якої він отриманий, якщо цей інгредієнт може містити клейковину.
Продукція, яка продається під назвою «масло», має бути виготовлена винятково з молочних вершків, із загальним вмістом молочного жиру від 61,5 % до 88,8 % . А ось спреди та жирові суміші повинні містити не менше ніж 25% молочного жиру. Загальна жирність жирової суміші не може бути меншою за 99%, спреду за 50%.
Що стосується м’яса, то згідно з вимогами Технічного регламенту, якщо у ньому понад 25% жиру чи сполучних тканин, про це необхідно додатково зазначати на маркуванні (для свинини допускається 30%, для птиці та м’яса кролів 15% жиру та 10% сполучних тканин).
У маркуванні харчових продуктів, які можуть змінювати свої властивості після відкривання герметичного пакування, додатково зазначається строк придатності після відкриття герметичного пакування: «після відкриття вжити протягом (годин, діб, місяців)».
У разі якщо харчовий продукт піддавався переробці, в результаті якої змінено його властивості, країною походження продукту вважається та країна, у якій здійснювалась переробка.
Відтепер виробники зобов’язані будуть дотримуватися вимог і стосовно розміру шрифту маркування. Так, назву харчового продукту необхідно зазначати на упаковці або етикетці (контретикетці, кольєретці, стікері, ярлику), доданій до нього, шрифтом не меншим ніж 2 мм, а всю іншу обов'язкову інформацію шрифтом не меншим ніж 0,8 мм. Якщо цю вимогу неможливо виконати через те, що паковання харчового продукту дуже маленьких розмірів, тоді інформацію, що характеризує харчовий продукт, необхідно розташовувати на листку-вкладиші, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці паковання.
Вимоги цього Технічного регламенту не застосовуються до харчових продуктів, які реалізовуються в рекламному (сувенірному) пакуванні, такому як фігурки, статуетки або подарунки, якщо вимоги до їх маркування встановлені чинним законодавством.
Нерідко трапляється так, коли підприємства спершу викидають гроші «на вітер» виготовляючи етикетки на чималу суму, а потім, коли з’ясовується, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства, змушені терміново переробляти їх та ще й сплачувати при цьому штрафні санкції. Тож чи не простіше заздалегідь проконсультуватися з фахівцями щодо всіх питань, які можуть виникнути в контролюючих органів. Особливо актуальна це проблема нині в зв’язку з новими вимогами законодавства.
Отримати більш детальну інформацію стосовно вимог Технічного регламенту з маркування харчової продукції можна буде на тематичному семінарі, який фахівці державного підприємства «Полтавастандартметрологія» планують провести у другій половині квітня. За довідками щодо організації семінару та питань, які Ви бажали б, обговорити, прохання звертатися у відділ стандартизації та наукової інформації за телефоном 67-99-75.
