Коли Валентина, рідна сестра матері хлопчика, прибігла до будинку 37-річного Олексія і 36-ліньої Надії (імена змінені), зрозуміла, що викликом швидкої не обійдеться, тут робота… для міліції. Господиня лежала на підлозі обличчям додолу, а біля її голови жевріла велика пляма бурого кольору, схожа на кров. Сестра загиблої згадує як зять вперто бурмотів: «Я порався по господарству, прибирав, коли повертаюся – вона лежить. ЇЇ убив невідомий».
Олексієві не повірила ані родичка, ані правоохоронці, які у складі слідчо-оперативної групи прибули на місце події за викликом Валентини. І не дивно, оскільки від постійних сімейних «баталій» безпробудних п’яниць втомилися не тільки близькі родичі і міліція, але й односельчани.
«Я не сумніваюся в тому, що він її вбив, – говорить Валентина. – Загалом, він її дуже боявся, бо Надія його сильно била, мало не кожного дня (після того як почаркуються – від авт.). Через те Олексій спідтишка мстив їй вночі, зокрема, розвідним ключем він їй повибивав майже усі зуби. Можливо, коли вона вдарила його востаннє, здається каструлею, це вразило його чоловічу гідність і він встромив їй ножа у серце».
Коли його затримали, він був у стані сильного алкогольного сп’яніння, тому, перш ніж перейти до з’ясовування фактичних обставин скоєння злочину, правоохоронцям довелося чекати декілька годин, поки останній протверезіє. Сергій Циганенко, старший оперуповноважений сектору карного розшуку Миргородського міськрайвідділу, повідомив, що підозрюваний у скоєнні злочину, який на момент затримання намагався направити розшуковців у хибному напрямку – по слідах неіснуючого вбивці, – позбувшись алкогольного забуття, буквально одразу зізнався у скоєному.
«Підозрюваний намагався нас переконати, що він звечора спав в будинку, а тіло виявив лише по обіді (як відпустив хміль), коли зайшов до літньої кухні, – переповів первинні свідчення чоловіка Сергій Циганенко. – Він намагався нас упевнити в тому, що вважав її п’яною. Мов, подумав, що вона спить на підлозі, а коли не зміг привести дружину до тями, звернувся до сусіда, водія карети швидкої допомоги».
Як з’ясувалося, Олексій і справді приходив до сусіда. Однак, коли той, наполігши на необхідності поглянути на «хвору», побачив калюжу крові під її тілом, не на жарт злякався і мерщій повернувся додому, щоб викликати швидку і міліцію. Буквально одночасно чергового міськрайвідділу про подію повідомили два джерела – сусід загиблої та її рідна сестра, яка відгукнулась на заклик племінника Ясика (ім’я змінено) і прибігла до оселі його батьків.
Як повідомив слідчий слідчого відділення Миргородської міліції Олександр Колмик, на даний час за фактом умисного вбивства порушено кримінальну справу. До вирішення питання про обрання запобіжного заходу, Олексій перебуває в ізоляторі тимчасового тримання.
Підозрюваний щиро зізнався у скоєнні злочину. Не приховуючи істинної причини конфлікту, яка криється у злощасній горілці, а точніше, в паталогічному ледарстві, яке спонукало подружжя до зловживання спиртними напоями, Олексій вважає цю ситуацію іронією долі.
Чоловік розповів: «Ми поснідали, ну і трішки… той… випили («трішки випили» означає майже дві чвертки – від авт.). Дружині надумалося попрати. Вона мене хотіла примусити, хоча знає, що у мене спина… ну… болить. Ми розсварилися, жінка схопила каструлю та сильно вдарила мене по голові. Я такого не чекав! Поки вона вийшла на вулицю, взяв зі столу кухонного ножа, так для впевненості. Коли вона наблизилась до мене, якось так сталося… Коротше, вона впала на підлогу… перевірив, а вона не дихає»
З 4-річною дитиною, на очах у якої загинула матір, працюють досвідчені психологи, яким, за інформацією Олександра Колмика, вдалося стабілізувати її психічний стан. «Хлопчик знаходиться під наглядом рідної тітки, – відзначив слідчий. – На даний час родичка збирає документи для оформлення опікунства». Перший крок уже зроблено – Валентина влаштувала малюка до дитсадка. Жінка обіцяє виховувати Ясика як рідного, тим більше, що, на відміну батьків-п’яниць, фактично опікується ним з перших років його життя. Сподіваємось, що дитина зростатиме у любові і трагічна подія, мимовільним свідком якої довелося стати малюку, не позначиться на його психічному здоров’ї.
