Основа розвитку – міцний колектив

Це доводять новосанжарські лісівники своїми практичними діями, створюючи нові насадження. Завдяки міцному колективу вони забезпечують безупинний розвиток лісової галуззі. Адже, творити природу – справа Вищих сил та тих, хто присвятив їй усе своє життя. Віддавши кожен рік, кожну годину, кожну хвилину свого буття – можна почути про що говорить ліс, його тихий гомін, ніжний спів вітрів, запах моху та грибів. Мабуть, уже судилося так, що наша славна Полтавщина обдарована справжніми талантами, професіоналами лісівничої справи, серед яких й ім’я – Бориса Дмитровича Циганчука. “Ліс – це задоволення…” – таке гасло стало основою тяжкої та наполегливої праці Бориса Дмитровича. Ця шанована людина має великий досвід роботи у лісовому господарстві. Цей не дивно, бо відбувши строкову службу в армії на Рівненщині, подав документи до Березнівського лісового технікуму. Роки навчання промайнули швидко, розпочався трудовий шлях із Суського лісництва Клеванського лісгоспу, де від майстра лісу дійшов до посади лісничого. Після шести років праці повернувся на Полтавщину. Керівництво Новосанжарської лісомеліоративної станції направило його до Машівського лісництва помічником лісничого, де проявив себе здібним та вмілим фахівцем. Без відриву від виробництва продовжував навчання на лісогосподарському факультеті Української сільськогосподарської академії, яку закінчив у 1986 році, здобувши спеціальність інженера лісового господарства. Після реорганізації Новосанжарської ЛМС, Машівське лісництво було ліквідоване. Але залишилися яружно-балкові та полезахисні смуги, створені під його керівництвом, що і сьогодні виконують свою грунтозахистну функцію. Розкрити організаторські здібності Борис Дмитрович зумів у Малоперещепинському лісництві, яким керує з 1984 року і до цього часу. Відразу запровадив жорстку трудову дисципліну та взявся за розбудову лісництва. За його керівництва збудовано та здано в експлуатацію пункт переробки деревини, лісопожежну станцію та гаражі лісництва, насаджено сотні гектарів лісових культур. Принциповий, відповідальний, ініціативний, самостійний та послідовний у роботі в 1995 році здобув звання заслуженого працівника сільського господарства. Докладаючи максимум зусиль для збільшення лісистості Полтавщини, встановив партнерські ділові взаємовідносини з колегами, організував злагоджену роботу в лісництві. За високі здобутки в лісівничій справі у 2006 році отримав нагороду Відмінника лісового господарства України. І сьогодні досвідчений лісничий уміло розробляє та впроваджує в життя заходи, спрямовані на виконання програм протипожежних і лісозахисних робіт. Постійно сприяє підвищенню ефективності лісогосподарської діяльності шляхом недопущення лісових пожеж та забезпечує належну протипожежну охорону лісових насаджень. На території лісництва встановлена новітня система спостереження за лісами, що допомагає одразу ж ліквідувати будь-яке загорання. На питання “Чому Ви обрали саме професію лісівника?” прозвучала проста, але горда відповідь: “Я люблю природу, ліс, вирощувати дерева, створювати нові насадження. Ніколи не зміню своєї професії на іншу, бо все своє життя й серце присвятив лісу…” У його голосі відчувається нескінченна прив’язаність до лісу. Можливо саме через це в лісовій галузі, як ні в якій іншій, стільки династій, адже любов та передається, наче у спадок. Борис Дмитрович нагородив нею й сина Юрія, висококваліфікованого спеціаліста лісівничої галузі. Праця лісівника тяжка й небезпечна, вимагає старанності й зусиль, та завдяки професіоналам, справжнім любителям природи вона завжди приноситиме користь та задоволення для нас та наших нащадків.

Логін:
Пароль:
запам'ятати