Історія, яка трапилася на Гребінківському залізничному вокзалі 2 січня 2012 року вже стала відомою і в Гребінці, і навіть по всій Україні.
Адже коротенька інформація про те, як під час новорічних свят ледь не загинув підпіток, була опублікована у всеукраїнській газеті. Але мало хто знає, хто ж саме врятував хлопця.
2 січня 2012 року, черговий по станції Гребінка - Андрій Євгенійович Шурандо, як і звичайно, працював у денну зміну. Все було як і завжди, нічого, як то кажуть, не пророкувало біди.
Потяги відправлялися згідно графіка. Своєї черги до відправлення чекав і дизель - потяг на Прилуки. Увагу машиніста Олександра Анатолійовича Сікача та його помічника Сергія Васильовича Клименка привернуло яскраве полум'я, що дедалі швидше розгоралося.
Екіпаж поїзда відразу ж повідомив черговому по станції. Андрій Євгенїйович Шурандо не став зволікати і швидко вийшов на вулицю. На пішохідному мосту розгорталася, жахлива картина: невеличкого хлопчину огортав вогонь, у нього палала вся спина.
Поруч не було нікого. Часу на роздуми теж не було. Діяти треба було негайно, За мить А. Є. Шурандо, О. А. Сікач та С. В. Клименко були вже поруч з палаючим хлопцем.
Андрій Євгенійович Шурандо просто руками збивав полум'я, не звертаючи уваги на біль.
Майже непритомного юнака чоловіки знеслии з мосту ближче до дороги. Там уже чекали працівники міліції та швидка допомога. Юнак потроху приходив до тями.
Медики надавали допомогу, і було зрозуміло, що рятівники встигли вчасно, ще б кілька, хвилин, невідомо, чи вдалося б врятувати життя хлопцю.
Зараз хлопець знаходиться в Київському медичному центрі на лікуванні. Правоохоронці розберуться, що ж сталося насправді, що стало причиною трагедії.
Але одне зрозуміло вже напевно, вкотре підтвердилася стара життєва мудрість: "Героями не народжуються, героями стають!"
Честь і хвала людям, котрі не зволікали, не злякалися, не перекладали відповідальності на плечі інших, але поспішили рятувати життя дитині.
