29 лютого, в приміщенні Гребінківської районної бібліотеки, пройшов вечір поезії "Благослови моє ім'я", який був присвячений пам'яті нашого земляка, поета Миколи Ткаченка (Чорновуса).
Щаслива та людина, що народилася на Гребінківщині. Бо в нашому краї, на нашій землі в блакиті глибокого неба так безмежно щиро бринить срібляста пісня жайвора, ліниво і гордо стоять, немов взялися в боки, столітні дуби, схилилися від ваги плодів широкі віти черешень та яблунь, вигріті сонячні схили так чарівно заплітає чебрець та сивий полин.
Так вже долі збажалось, що земля Гребінківська з давніх-давен врожаїться талантами. Виблискують вони поміж нас сонцеграєм і освічують все навколо: то звеселяють, то кличуть то готрають серце.
Поезія - яскравий спалах, що осяває самого поета і бентежить душі слухачів. Вірші Миколи Ткаченка (Чорновуса) чарівні і легкі, як пісня, прозорі своїх образах, витончені та мелодійні. Здається, що його вірші написані одним подихом.
Можливо таке враження складається тому, що вони написані більше серцем, ніж розумом. Вони притягують ніби магніт близьке і далеке, солодке і гірке, хвилююче і жадане, стають ковтком прохолодної води і спраги.
У віршах Миколи Чорновуса - і далеке історичне минуле, і сьогодення з нашими тривогами, радощами та бідами.
На поетичному вечорі, учні Гребінківської загальноосвітньої школи №1 ознайомилися з життєвим та творчим шляхом нашого земляка, і поета Миколи Чорновуса.
Також на свято завітали: дружина поета, поетеса і член спілки письменників України Ніна Яківна Ткаченко, директор телестудії "Гребінка" Ніна Павлівна Третяк, поет-сатирик Нетеса Микола Пилипович та поет Андрій Тарасович Денисенко.
Народився Ткаченко (Чорновус) Микола Никифорович (12.02.1948р.) і виріс на Полтавщині — в селі Павлівщина Гребінківського району. У сусідніх Лазірках закінчив 11 класів. Та перш, ніж переступити поріг Київського державного університету студентом факультету журналістики, скуштував робітничого і солдатського хліба. Працював теслею. Після служби в армії здобув фах журналіста в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.
З дипломом, дружиною-однокурсницею і маленькою донечкою Микола Ткаченко в 1976 році приїхав на Чернігівщину - до Прилук. Тут і протрудився чверть віку у міськрайонній газеті «Правда Прилуччини», подолавши усі щаблі професійного росту — від кореспондента до редактора.
11 вересня 2006 року після тяожкої хвороби обірвалася земна дорога поета. Остання збірка Миколи Ткаченка (Чорновуса) "Благослови моє ім'я" вийшла вже по його смерті. Поезії Миколи Никифоровича хвилюють відвертістю та правдивістю. Збірку віршів М. Ткаченка спорядила у світ дружина поета Н. Ткаченко.
Як поетичний заповіт нащадкам сяють його рядки:
"Межа - на те вона й межа: там - доля і недоля.
Не проросте на ній іржа, бо нам ще світить воля!"
І як побажання всім нам: "Хай буде Вам в усьому поміч Божа, хай буде в радість творчість для людей..."
