Помилки педагогів — злочин без права оскарження

Як голова Асоціації керівників закладів освіти міста не можу мовчати і не дати свою оцінку тому, що сталося в Полтавському міському національному ліцеї № 1. Причин багато, але головна — це те, що навколо даного питання продовжуються різні суперечки, дехто прагне все поставити з ніг на голову, видати Ніну Кирпотіну за потерпілу, жертву ідейних переконань. Ніна Кирпотіна пише листи, скарги, звернення, статті в газети… Насправді ж йдеться про професійну відповідальність й усвідомлення свого місця як педагога. Тому треба сказати правду про причини її звільнення. Не можу мовчати, бо й мою участь у розв’язанні цієї проблеми вона виставляє у спотвореному вигляді. Але про це нижче.
А тепер по суті. Як можна довірити учнів людині, котра на уроці називає Полтаву «помийною ямою», вживає слова, негідні педагога, закликає до насильства, фізичної розправи, убивства конкретних осіб? Тож можна зрозуміти обурення учнів, які записали все це на мобільний телефон, батьків та вчителів, які чули цей запис.
А де ж професійність? Адже у відповідності з нормативними документами на уроці німецької мови педагог повинен розмовляти німецькою мовою, байдуже, що це семінар, ділова гра чи інформування.
В одній із статей вчителька висловлюється про поведінку та навчання учня, у якого навіть не викладала. Завдання ж справжнього педагога — у кожній дитині бачити, виявляти задатки і, розвиваючи їх, перетворювати в здібності, в талант. Вважаю, що «вішати» на учня ярлики та обговорювати його здібності на шпальтах газет — педагогічний злочин, безпосереднє втручання в особисте життя, що є порушенням статті 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка була прийнята 04.11.1950 року. Організацією Об’єднаних Націй і ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року № 475/97-ВР.
Тож чи може бути такий вчитель взірцем, прикладом, «сіячем доброго, мудрого, вічного»?
І насамкінець повинен зізнатися. Коли педагогічний колектив ліцею визнав вчинок Ніни Кирпотіної несумісним з подальшою роботою вчителя, того ж дня начальник управління освіти повинна була б видати наказ про звільнення її за п.3 статті 41 КЗпП України. Але, каюсь, це я просив трохи почекати, не плямувати трудову книжку, а дати можливість людині, що помилялась, вчительці Ніні Кирпотіній звільнитись за власним бажанням. Каюсь.
Особливо каюсь, дізнавшись, що вчителька ніяких моральних висновків не зробила, а пішла ще далі шляхом маніпулювання громадською думкою.

Логін:
Пароль:
запам'ятати