На останньому за ліком засіданні кобеляцького міськвиконкому була озвучена досить неординарна пропозиція, яка надійшла із районного відділу внутрішніх справ. Його начальник Микола Подобрий у офіційному листі прохає дати дозвіл для розміщення на білбордах, встановлених на міських вулицях, соціальної реклами. Згідно із задумом, на цих спорудах красуватимуться портрети дільничних інспекторів міліції. Напевне, із зазначенням їх телефонів. Це робиться для того, щоб народ знав своїх міліціонерів і звертався до них за допомогою. Для наглядності правоохоронці доклали до листа кілька фотографій. На них зображені схожі білборди, встановлені на вулицях Кременчука.
Несподівано дана, ніби й тривіальна, пропозиція викликала серед членів виконкому досить бурхливу дискусію. У принципі, ніхто не був категорично проти встановлення міліцейських білбордів. Хоча з точки зору естетики міських вулиць, а головне — ефективності даного заходу у зменшенні кількості правопорушень, ідея є досить спірною.
Та є тут ще один, найголовніший із головних, нюанс. Це — гроші. Ось тут виникає чимало запитань. Це що, бюджет міліцейського відомства настільки наповнений, правоохоронці настільки всім забезпечені, мають дуже високу зарплату, що справа дійшла вже до встановлення білбордів?
Реалії показують, що це далеко не так. А ще реалії підтверджують, що нинішня влада намагається проводити чимало подібних заходів на безоплатній основі. Ось і в історії із білбордами це може статися. У міліціонерів, як відомо, майже військова дисципліна. Начальник сказав — до ранку повинно бути зроблено. Як? Тут існує два основних варіанти. Перший — міліціонери встановлюють свої зображення своїм же коштом. І в робочий час. Це замість того, щоб принести свою досить скромну зарплату у сім’ю і займатись своїми прямими обов’язками — боротьбою із злочинністю.
Варіант другий. Міліціонери «нагинають» або просять бізнесменів. Відповідно, підприємці або не пускають гроші на розвиток бізнесу, отже й здешевлення товарів і послуг, або отримують неофіційне право порушувати закон. Скажімо, їздити п’яним за кермом.
Всі оці задуми — як то розвішування білбордів, безкоштовна робота держслужбовців на розчищенні посадок є нічим іншим, як рудиментом у свідомості багатьох нинішніх керівників різних рівнів. Пацан сказав — підлеглі зробили. Як в Совєцкім Союзі. Пам’ятаєте: «Партія сказала нада — камсамол отвєтіл — єсть!». Воно то нібито й непогано, нібито й потрібно. Але нагадує спроби оживити покійника. Чи хоча б нафарбувати йому губи.
Адже повертаючи традиції безкоштовної, тобто, рабської праці, нинішня влада чомусь «забуває» про інші, набагато цінніші атрибути Радянського Союзу. Це — безкоштовна медицина, освіта, пільги для міліціонерів, лікарів, педагогів.
Поверніть оце, шановні, а тоді вже й про посадки з білбордами думайте.
