11 лютого 2012 року у полтавській центральній громадській приймальні народного депутата України Юрія Бублика відбулося чергове засідання ініціативної групи по створенню альтернативної Громадської ради.
Нагадаємо, що Громадську раду при Полтавському міськвиконкомі «розпустив» очільник Полтави Олександр Мамай, мотивуючи це тим, що, ніби-то, не вистачає кабінетів у Міській раді і для цього дорадчого органу виділили кабінет у Октябрському райвиконкомі.
Та попередня Громадська рада активно працювала на благо полтавців, виступаючи проти підвищення тарифів на проїзд, житлово-комунальні послуги, чим і викликала у влади невдоволення.
Один із активних ініціаторів утворення альтернативної Громадської ради Євген Янкевич зауважив: «Сьогодні ми працюємо над створенням самостійної організації, яка буде працювати на користь полтавської громади. Основне завдання цієї, так би мовити, альтернативної Громадської ради – активізувати полтавське населення та показати йому, що саме від нього залежить майбутнє Полтави. Ми будемо проводити моніторинг роботи міської влади, виявляти проблеми у місті, виводити людей із стану апатії і долучати їх до вирішення цих проблем та активної участі у житті нашого міста».
Допомогти у створенні альтернативної Громадської ради міста вирішив народний депутат України, свободівець Юрій Бублик, який був присутній на зборах ініціативної групи: «Коли назрівав цей конфлікт з владою, до мене звернулися активісти тодішньої Громадської ради і попросили про допомогу. Я, разом з моїм колегою по Верховній Раді, вирішили допомогти і віддати в користування цьому альтернативному дорадчому органу приміщення, яке за Законом України (ст. 28, п. 5 Закону України «Про статус народного депутата України») мають виділити для депутатських громадських приймалень.
Таким ініціативам треба допомагати. Бо хто як не громада сама може розповісти про свої проблеми та запропонувати шляхи їх вирішення. Те, що Мамай збирається створити свою «кишенькову» Громадську раду при міськвиконкомі свідчить лише про одне: влада боїться сильних людей, які можуть йти всупереч провладним примхам та їхнім самовільним наказам».
