Сергій Лещенко, заступник головного редактора Інтернет-видання “Українська правда”, подав заяву до Європейського суду з прав людини з метою захисту права на доступ до інформації. Юридичний супровід справи здійснює Фонд захисту права на доступ до інформації, який заснував Інститут Медіа Права за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Представником журналіста в Євросуді є адвокат Едуард Марков.
Подання заяви до Євросуду спрямовано на оскарження рішень національних судів у справі про продаж земельної ділянки на території колишньої державної резиденції в Межигір’ї. Продавець – Вишгородська райдержадміністрація – а також суди всіх інстанцій зазначили, що інформації про цю угоду не може бути надано журналістові, хоча закон передбачає безумовну відкритість даних про розпорядження державним майном. Заява Сергія Лещенка до Євросуду ґрунтується на статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, яка гарантує право вільно одержувати й передавати інформацію.
“Межигір’я – це тема-табу в Україні. Коли до державної установи надходить запит на цю тему, там трапляється передінфарктний стан у чиновника, що відповідає за доступ до інформації. Усю інформацію навколо цієї оборудки засекречено під будь-якими надуманими приводами та всупереч закону”, – розповів Сергій Лещенко. “Наша мета – рано чи пізно правдиву інформацію про виведення Межигір’я з державної власності має бути надано. Навіть якщо для цього доведеться судитися в Європейському суді з прав людини”, – наголосив він.
Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права, зазначає, що законодавство дає чіткі підстави вимагати надання публічної інформації, але на практиці цього домогтися надзвичайно складно. “Працюючи над розробкою закону України “Про доступ до публічної інформації”, нам удалося закласти в його текст прогресивну норму про те, що “не може бути обмежено доступ до інформації про ... розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів”. На жаль, судді ігнорують пряму норму закону, посилаючись на те, що захищають приватне життя Президента України. Ми переконані, що зможемо отримати позитивне рішення Європейського суду, оскільки, відповідно до його практики, публічна особа має бути максимально відкритою перед суспільством”, – зауважив експерт.
Зі свого боку, Роман Романов, директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”, наголосив: “Практична реалізація закону України “Про доступ до публічної інформації” – це важливе завдання влади, тест на дієвість реформ і можливість отримати довіру населення. Коли представники Президента на місцях не сприяють реалізації права на доступ до інформації, суд має їм у цьому допомогти. Якщо з цим завданням не може впоратися суд український, варто звернутися до Європейського Суду з прав людини. Рішення суб’єкта владних повноважень про передачу у власність земельної ділянки безперечно має бути доступним”.
